Мета: розширити знання учнів з природознавства, виховувати допитливість учнів, вміння спостерігати і робити висновки; зацікавити учнів біологічною наукою та поглибити інтерес до неї; у цікавій формі перевірити вантаж біологічних знань.

Мета: Осмислити та усвідомити масштаби трагічних подій, розбудити почуття відповідальності перед наступним поколінням, виховувати глибоку повагу до людей, які віддали своє життя в ім’я майбутнього життя людства, розвивати почуття гордості за свій народ, прищеплювати любов до рідного краю.

Останнім часом багатьох цікавить питання чому ж до України ніяк не прийде справжня зима із снігопадами та завірухями. І хоча, деякі шукають відповідь на езотеричних порталах, намагаючись розсекретити черговий світовий заговір, ми вирішили звернутись до наук, що вивчають погоду - метеорології і кліматології.

Місцеві назви – кизиль, роговик, дерн. Високий (2-5 м) кущ родини деренових або невелике деревце з круглою кроною. Молоді пагони зеленувато-сірі, а старі вкриті сірою тріщинуватою корою. Листки супротивні від яйцеподібних до ланцетних (6-10 см завдовжки), зелені, цілокраї, сидять на коротких черешках, вкритих, як і пластинка, притиснутими волосками. Квітки дрібні (до 10 мм у діаметрі), золотисто-жовті, зібрані в зонтикоподібні суцвіття. У кожному суцвітті 5-9 квіток, оточених спільною чотирилистою обгорткою. Квітка 4-5-членна, двостатева, тичинок 4-5, маточка одна, зав'язь нижня. Плід темно-червона (жовта або рожева) соковита кістянка (12-30 мм завдовжки), овальна або грушоподібна. Кісточка тверда, веретеноподібна, майже гладенька.

Насіння багатьох городніх культур зберігають схожість від 2 до 6 років. Огірки, гарбузи, кабачки, патисони, дині, кавуни – 6-8 років. Висівати ці культури краще насінням 2-3 літньої давнини. Горох, боби, квасолю можна зберігати 5-6 років. Насіння томатів, всі види капусти, редиски, редьки, брукви, буряка – 4-5 років. Насіння салату, шпинату, петрушки, кропу, перцю, щавлю, цибулі, ревеню – 2-3 роки. Селери і пастернаку – 1-2 роки.

Шлумбергера, або зігокактус усічений, а в народі "декабрист", "різдвяна квітка" – кактус із тропічних гірських лісів Бразилії. Його довгі поникаючи пагони складаються з плоских м’ясистих сегментів, на кінцях яких з’являються численні квітки різних кольорів. Шлумбергера усічена зацвітає в грудні, за що й одержала назву "декабрист". Шлумбергера Гартнера, або рипсалідопсис, зацвітає у квітні, тому й називається "великодній кактус".

На Шосткинській міській станції юних натуралістів утримується чимала кількість різних тварин: папуг, черепах, морських свинок, кроликів, акваріумних рибок, равликів. А в квітні 2012 року на території зоотваринницького відділку звели просторий вольєр для диких качок, які було привезено з півдня Полтавської області Кобилякського району. Цих водоплаваючих диких птахів оселили на станції не випадково, оскільки юні зооологи вирішили розводити цих птахів та відпускати молодняк на міські та приміські водойми. Для прикладу, в багатьох містах Європи і нашої країни присутність водоплаваючих диких птахів, які асимілювались до урбаністичного середовища, є звичайним явищем. Жителі цих міст, відпочиваючи в парках і в приміських рекреаційних зонах підгодовують птахів, які мешкають на міських річках, озерах. Дикі качки дуже довірливі істоти, легко звикають до людей, які їх годують і оберігають.

Успіх одержання високого врожаю картоплі залежить, насамперед, від правильно вибраного сорту. З урахуванням того для якої цілі використовують картоплю (продовольчої, кормової або технічної) доцільно підбирати сорти для вирощування. Вдало обраний сорт, морфологічні ознаки та біологічні особливості якого найбільше відповідають ґрунтово-кліматичних умов зони вирощування і вимогам споживача, – основний чинник забезпечення високого та якісного врожаю продовольчої картоплі.

Трав'яниста багаторічна рослина рослина родини геранієвих. Має товсте здерев’яніле кореневище. Стебло від основи розгалужене, рідше просте, 25-30 см заввишки. Листки – пальчатороздільні. Квітки мають 5 пелюстків, криваво-червоного забарвлення, одиночні на довгих квітконіжках.

Цінність перстачу білого як цілющої рослини насамперед полягає у тому, що наявні в ній біологічно-активні речовини нормалізують функцію надто важливої залози ендокринної системи – щитовидної. А саме вона дуже потерпає від радіоактивного йоду. Інші цілющі властивості схожі з властивостями перстачу прямостоячого (калгану).