28.3.2017, 02:35
» » »

Кряква звичайна

Крякви в Шостці
 

Кряква, дика утка або крижень

 
Характеристики крякви
Латинська назва: Anas platyrhynchos.
Родина: Качкові.

Ряд: Гусеподібні.
Довжина тіла: 60 см - самець, 50 см - самка.
Кладка: 9-13 яєць, можливо об'єднання кладки до 16 яєць
Маса: 0,7-1,7 кг. 
Денна кількість їжі:  300-400 грам/доба.
Термін висиджування: 25-28 днів.
Довжина крил: 80-95 см.
Тривалість життя: до 15 років у природі, до 25 у неволі. 
 

На Шосткинській міській станції юних натуралістів утримується чимала кількість різних тварин: папуг, черепах, морських свинок, кроликів, акваріумних рибок, равликів. А в квітні 2012 року на території  зоотваринницького відділку звели просторий  вольєр   для    диких качок, які було привезено з півдня Полтавської області Кобилякського району. Цих водоплаваючих диких птахів оселили на станції не випадково, оскільки юні  зооологи вирішили розводити цих птахів та відпускати молодняк на міські та приміські водойми. Для прикладу, в багатьох містах Європи і нашої країни присутність водоплаваючих диких птахів, які асимілювались до урбаністичного середовища, є звичайним явищем. Жителі цих міст, відпочиваючи в парках і в приміських рекреаційних зонах підгодовують птахів, які мешкають на міських річках, озерах. Дикі качки дуже довірливі істоти, легко звикають до людей, які їх годують і оберігають. 

Кряква звичайна ( Anas platyrhynchos) − видовий представник родини качиних ряду гусакоподібних. Належить до числа так званих справжніх, або річних качок. Кряква – качка досить великих розмірів. По землі ходить важко перевалюючись, але пораненою бігає спритно. Літає швидко, часто махає крилами, які створюють при цьому характерний свистячий звук. З води піднімається досить легко.

 Її довжина – 50-65 см, розмах крил – 80-98 см. Маса самки – 1080 г, самця – до 2000 г. Типовий мешканець прісноводих водоймищ, також добре почувається на суші, де пасеться, як гусак. Археологічні розкопки показують, що вже стародавні єгиптяни вирощували крякв як свійських птахів. Окрас пір’я у самця більш яскравий, ніж у самки.

Більші шматки їжі крякви розтирають своїм жорстким дзьобом. Вони також поїдають підводні рослини. Щоб дістатися до них, крякви не пірнають, а просто занурюють у воду передню частину тіла таким чином, що на поверхні залишається тільки задня частина. Каченята люблять повністю занурюватися у воду.  При утриманні у неволі крякви харчуються також зерном, поїдають траву, пробують їсти варену картоплю з комбікормом, тертий гарбуз, ловлять комах у повітрі або шукають під водою насіння і листя різних рослин.  Потребують налитої води  у спеціальні ємності для купання.

Всі породи домашніх качок походять від крякви. Винятком є південноамериканська мускусна качка. У багатьох домашніх качок ще залишилися ознаки дикої качки, наприклад, усі селезні домашніх порід мають на хвості завиток, а рейнські качки і порода уелс-арлекін мають голови темно-зеленого кольору та біле кільце на шиї. Незважаючи на це, існує багато порід, що відзначаються найрізноманітнішими кольорами і формами.

Типове крякання видають тільки самки, селезні вимовляють "рреп-рреп". Вважається, що блакитне з металевим відливом дзеркальце на крилі допомагає качкам впізнавати одна одну в польоті.

 Звичайна кряква (крижень) поширена по всій північній півкулі. Вона гніздується майже на всій території Північної Америки, Європи і Азії, на південь від полярного кола. Кряква зимує в південних районах свого ареалу.

Завідувач зоолабораторією Олександр Бадрак
Сергій Корніенко
Категорія: Тварини | (28.11.2015) Автор: |
Переглядів: 620 | Рейтинг: 5.0/5| Оцінили: 2 | Коментарі: 2
Admin пишет: | 23.01.2017 | 20:53 #2
Admin
4. Форма дзьоба кряквы
Like | 0
Admin пишет: | 23.01.2017 | 20:50 #1
Admin
Like | 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: