Рідкісні та екзотичні рослини, що не притаманні нашій кліматичній зоні привертають до себе увагу. Адже вони не зростають в нашій місцевості, і тому переважна більшість їх видів може вирощуватись лише в закритому грунті. У літній період такі рослини можна висаджувати у відкритий грунт, а восени знову розміщати на підвіконнях або оранжереях. У гуртках ботанічного профілю станції юннатів вихованці гуртків зацікавілись вирощуванням, саме таких «заморських» рослин.

Дібровник або Лучна вівсянка

Дібровник ще зовсім недавно був одним із найбільш численних птахів Євразії. Його неозорий ареал простягався від Тихого океану до Фінляндії, Латвії, Смоленської області Росії, північного сходу України. Загальна чисельність виду ще в 1980-х роках оцінювалася в сотні мільйонів особин. Для зоологів цей птах став хрестоматійним прикладом двох цікавих явищ. По-перше, далекого і швидкого розселення. Дібровник – вид китайського походження, але поступово просуваючись на захід і північний захід, він досяг, зрештою, півночі Європи. По-друге, того, що шляхи міграції можуть повторювати шляхи розселення. Навіть птахи європейської популяції летять зимувати до Південно-Східної Азії.

Проектований регіональний ландшафтний парк розташований на межі Шосткінського та Глухівського районів Сумської області між селищем Вороніж та селами Гамаліївка, Слоут та Землянка. Загальна площа території складає 11101 га. На Глухівський район припадає 7705 га та 3395 – на Шосткінський (рис. 1). Північна межа загалом співпадає із старим шляхом від селища Вороніж до колишньої столиці Гетьманщини міста Глухів. Південна межа проходить вздовж лівого берега річки Есмань, майже повністю охоплюючи її долину. Більшість лісових земель знаходяться у користуванні державних лісогосподарських підприємств об’єднання Сумиліс, а саме Воронізькому лісництву (ДП "Шосткінське лісове господарство") та Слоутському та Землянківському лісництвам (ДП "Глухівське лісове господарство").

Міжнародний день птахів проходить у рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». Саме першого квітня 1906 року була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів. Уперше цей день, як масове свято, був проведений у США у штаті Пенсільванія. В Україні відзначається з 1928 року, як день зустрічі перелітних птахів. До цього щорічно виготовляються тисячі штучних гніздівель- шпаківень, дуплянок, синичників, опор під гнізда лелек, облаштовуються місця для диких водоплаваючих птахів.

Розглядаючи смішні фото борсуків в інтернеті або глянцевих журналах, здається, що борсук звичайний - мила ручна тварина, практично кішка. Однак, ті хто зустрічався з ним в дикій природі, знають - яка це самодостатня і розумна тварина, здатна організувати своє життя так, щоб вижити в складних умовах. Опис борсука можна знайти в багатьох джерелах як російськомовних, так і іноземних.

Жираф (Giraffa Camelopardalis) або жирафа є єдиною представницею окремого роду і сімейства антилоп і відрізняється довгою шиєю, довгими ногами, високим, коротким і сильно похилим назад тулубом, отже, надзвичайно своєрідним загальним будовою свого тіла.

Медуза (Polypomedusae) це представник морської фауни. Клас медузи, до числа яких належать і прісноводні гідри, складається з безлічі мешканців моря, частиною дуже великих і кидаються в очі. Медуза має драглисте, а іноді майже хрящувате тіло у формі дощового або дамського парасольки з відходить донизу стебельком або дзвони з висячим вниз мовою. У парасольці медузи можна розрізнити опуклу зовнішню або верхню сторону і увігнуту внутрішню або нижню

Молюски - основна частина примітивних безхребетних маленьких тварин, що живуть в морі. Великому організму, здатному жити на суші, потрібні спеціальні органи такі, як мозок, для координації складних пересувань, легкі для дихання і велика кровоносна система для доставки поживних речовин в усі частини тіла. Захист м'яких внутрішніх органів також важлива. Молюски, яких налічується понад 50 000 видів, демонструють чимало пристосувань для життя на землі. Тіла багатьох з них розділені на голову, м'язисту ногу і тулуб, покритий захисною мантією. У більшості молюсків є надійна раковина. Деякі види мають легке, розвинену кровоносну систему.

Литвини – етнографічна група українців куди географічно входила і частина території сучасного Шосткинського району. Як зазначають етнографи литвини (Литвяки) - поширена в Україні стародавня назва слов'ян (білорусів і українців) вони походять з племені «Сіверян». Литвини - етнографічна група українського етносу, яка формувалася на перетині двох етноконтактних зон: українсько-білоруської та українсько-російської.

Ми живемо поруч з маленькими пернатими сусідами, які прикрашають і збагачують наше життя звучним незабутнім співом і часом, незвичайної забарвленням оперення. Невеликих крилатих створінь ми можемо бачити в садах, парках, лісових масивах і навіть за вікном своїх квартир цілий рік.