Багато хто з нас думає, що кактуси, як екзотичні рослини пустель Південної Америки не можуть зростати у наших кліматичних умовах, той помиляється. Слід лише відшукати пізнавальну потрібну інформацію про ці рослини і ви дізнаєтесь багато цікавого про них, і, зокрема про те, що кактуси зимують не лише на підвіконнях в квартирах, але і у відкритому ґрунті.

Мак альпійський росте в дикому вигляді в Сибіру, ​​Альпах, на Піренеях. Світлозелені ніжні рослини з прикореневими перисторозсіченим листям з продовгуватими цільними або зубчастими лопатями. Вони утворюють розетку 40-45 см в діаметрі. Легенда свідчить, що мак виріс із сліз закоханої в Адоніса Афродіти, що пролилися після звістки про його смерть.

Стебла троянд будь-яких сортів у міру їх зростання не стають товстішими як гілки дерев. Кожен пагін кілька років радує нас своїми квітами, а потім починає відмирати. При цьому відмирання йде з верхівки, а новий пагін починає рости з бруньки, яка розташована нижче. Якщо кілька років не обрізати троянди, то загиблі і молоді пагони переплетуться і трояндовий кущ втратить свою красу. Більше того, він може стати розсадником хвороб і шкідників, які неодмінно переселяться на інші кущі у вашому розарії. Розповімо, як правильно обрізати троянди після зими.

За свою красу та гаму кольорів ця багаторічна квіткова рослина посідає по праву чільне місце в наших садах. Слово флокс в перекладі з грецької мови означає полум’я. Саме цю назву рослині дав у 1737 році шведський вчений ботанік Карл Лінней за дуже яскраве забарвлення квітів диких високорослих флоксів.

Ліатрис колосиста (Liatris spicata) – багаторічна трав’яниста рослина, батьківщиною якої є схід Канади та США. Вирощують у культурі з 1732 року. Цей вид кореневищного багаторічника невибагливий та посухостійкий, має декоративний вигляд упродовж усього періоду вегетації.

Відомості про барбарис як плодову і лікарську рослину відносяться ще до VІІ ст. до н.е. Це гіллястий, розлогий, колючий 1,2–1,5 м заввишки кущ з черговими, цілісними, овальними або обернено яйцевидними, зубчастопильчастими, кислими на смак листками. Квітки невеликі, жовті, з подвійною 6-членною оцвітиною, зібрані на верхівках пагонів у пониклі китиці. Цвіте у травні-червні.

 В природних умовах ці напрочуд красиво квітучі рослини зустрічаються в тропічних вологих лісах Колумбійських Анд. Рід EVCHARIS включає в себе 10 видів багаторічних цибулинних рослин, таких як Е. білий, Е. крупноквітковий, Е. Мастерза, Е. Сандера, Е. беззубчатий. Але в культурі особливо в умовах закритого ґрунту квітникарі віддають перевагу двом видам еухарису крупноквітковому (Ev. grandiffora) та еухарису Сандера (Ev. sanderi).

Популярність драцени, яку використовують як одиночна рослина для вітальні або холу, постійно росте. Високорослих екземплярів набувають для офісів, і зараз вони з'являються у продажу набагато частіше, ніж раніше.

Назва роду, що включає до 30 видів багаторічних трав, дана на честь німецького ботаніка І.Д. Діффенбаха (1794 –1847). Відома безліч міжвидових гібридів і сортів диффенбахій, відрізнити які по малюнку на листі досить важко.

Пізньої осені і взимку в наших кімнатах можна побачити споріднені з примулою рослини - цикламени, що мають чудові квіти й барвисте овальне або серцеподібне листя на рожевуватих довгих черешках, котрі виходять із бульбоподібного, круглого кореневища.