За останні роки зростає інтерес до вивчення лікувальних властивостей алое і його практичного застосування, проводяться досліди та клінічні спостереження.

Лікарські рослини — один з найдоступніших засобів популярної зараз народної медицини. Лікувальні властивості цілющих рослин зумовлені вмістом в них різноманітних хімічних сполук — активних речовин: алкалоїдів, глікозидів, органічних кислот, вітамінів, дубильних речовин, ефірних олій та ін.

Донедавна, в селах важко було відшукати хату, біля якої не красувався б кущ любистку. Цей мешканець гір Південної Європи уже давно одержав права громадянства в Україні. До вподоби прийшлася любистку і українська земля, і тутешній клімат. І українцям подобалась ця рослина. Її розводили для краси та побутових потреб.

Багатьом жителям України ще не відома ця «мандрівниця» з південно-східної частини США. На своїй батьківщині вона росте в субтропічних листяних лісах та преріях. Згодом виявилось, що ехінацея добре себе почуває і в благодатному кліматі України. Потрапила вона до нас як декоративна рослина. І це виправдано: велике пурпурове суцвіття на довгому стеблі, що нагадує білу ромашку.

Мова піде про досить рідкісну для нашої місцевості рослину – солодку голу (glycyrrhiza glabra L.) Хунчир, або гань-цао, — «солодка трава» — цінилася китайськими лікарями майже так само, як і легендарний корінь життя — женьшень.

Багаторічна трав'яниста рослина, росте заввишки до 50 см. Листя розсічене на численні лінійні долі, має високі декоративні якості.

Захист організму людини від пагубного впливу радіоактивних речовин належить до числа найбільш загальних проблем екології та медицини постчорнобильської катастрофи.

Первоцвіт - багаторічна трав'яниста кореневищна рослина 30 см заввишки, з прямим безлистим стеблом. Кореневище м’ясисте, буре, коротке, з численними коренями. Листки прикореневі в розетці, яйцевидні, коротко опушені, зморшкуваті.

Вирощування лікарських рослин в культурі – справа актуальна і сучасна, проте і дуже давня. Сади лікарських рослин створювались ще за часів Середньовіччя і відносились до так званого "монастирського типу" та в епоху Відродження.