Багаторічна трав'яниста рослин з родини ломиканевих. Має товсте повзуче циліндричне кореневище до 1 м завдовжки. Стебло (квітконосна стрілка) безлисте до 50 см заввишки. Листки шкірясті, округлі, зимуючі в прикореневій розетці. Рожево-червоні квітки зібрані у щитковидному суцвітті. Цвіте у травні – червні.
Препарати бадану виявляють кровоспинну, протизапальну, бактерицидну і в’яжучу дію, їх використовують при стоматитах і гінгівітах. З сухого листя готують чагирський, або монгольський, чай, що має тонізуючі властивості й поліпшує обмін речовин в організмі. Віднедавна знайдені нові лікарські властивості рослини, а саме, препарати з кореня бадану використовують при лікуванні онкологічних захворювань.
Бадан – декоративна рослина, його використовують в оформленні альпійських гірок та квітників.
Розмножують бадан діленням куща, тобто відрізають бокові пагони, які мають молоде кореневище, і висаджують їх.
Рослина віддає перевагу суглинистим ґрунтам та відкритим сонячним місцям. Добре реагує на невелике затінення, при зростанні у великому затінку може не цвісти.
При збиранні сировини – листків на чай, слід пам’ятати, що використовують з цією метою лише тогорічні листки рослини коричневого забарвлення.
Використовують кореневища, зібрані в липні–серпні. Їх ріжуть на шматки до 20 см, попередньо пров'ялюють і досушують на відкритому повітрі протягом 3 тижнів.
Керівник гуртка "Знавці лікарських рослин" Ірина Дудченко
|