Захист організму людини від пагубного впливу радіоактивних речовин належить до числа найбільш загальних проблем екології та медицини постчорнобильської катастрофи.

І зрозуміло, що багатьох цікавить таке актуальне питання: чи може людина захистити себе від впливу радіації, чи може позбавитись від раніше отриманих доз опромінення? Наука і практика дає вже сьогодні підстави відповісти на це питання позитивно.

На даний момент досліджено і створено чимало нетрадиційних методів терапії і профілактики від впливу радіонуклідів на організм людини. Важливу роль, як свідчать науковці, відіграють препарати рослинного походження. Завдяки наявності комплексу сполук речовин, близьких за хімічним складом до організму людини, рослинні препарати мають більш м'яку дію, ніж синтетичні засоби. Мова йде передусім про рослини, що наділені радіопротекторними властивостями, тобто які підвищують стійкість організму до дії іонізуючого опромінення. Такі рослини наділені значною кількістю вітамінів, зокрема вітаміном С, флавоноідами, пектинами та дубильними речовинами. Саме ці речовини спроможні підтримати імунну систему (вона дуже ослаблюється під впливом радіації), захистити мембрани клітин від опромінення та спроможні зв’язати нукліди і вивести їх з організму. Радіопротектори активно впливають на біохімічні і біофізичні процеси, зменшують проникнення мембран клітин, викликають специфічну дію, спрямовану на захист клітин від загибелі.
 

Ось чому юннати Шосткинської міської станції юних натуралістів разом зі своїми педагогами у 1992 році започаткували дослідницьку роботу з вивчення, вирощування і розведення в умовах культури лікарських рослин, які відносяться до категорії радіопротекторів. Згодом ця робота стала проводитись в рамках власного науково-освітнього проекту «Введення в культуру рослин-радіопротекторної дії». Завдяки науково-дослідницькій та експериментальній роботі на сьогоднішній день колекція рослин-радіопротекторів, що вирощуються на навчально-дослідній земельній ділянці станції юних натуралістів нараховує понад 30 видів. Серед них є інтродуценти, види, які в природних умовах не зростають у нас на Поліссі і завезені з інших кліматичних зон, а також рослини, які зустрічаються в природних біомах в дикорослому стані. Саме останні і вводяться в культуру. Ця практична робота має й екологічну направленість. Вона сприяє збереженню рідкісних видів рослин в природному середовищі, оскільки передбачає їх розведення в культурі й розповсюдження садивного матеріалу серед населення.

Значне місце в переліку рослин-радіопротекторів займають ягідні та овочеві культури, серед яких є досить рідкісні і звичайні, а це: жимолость їстівна, барбарис, малина кумберленд, бузина чорна, смородина, аґрус, актинідія, скорцонера, буряк столовий, морква, топінамбур.

Шляхом підбору і вивчення властивостей рослин на станції юннатів було розроблено радіопротекторний збір з 10 трав:
Гречка посівна – квіти;
Кропива дводомна – трава;
Кульбаба лікарська – корінь;
М’ята перцева – трава;
Первоцвіт весняний – трава, квіти;
Пирій повзучий – кореневище;
Подорожник великий – трава;
Полин звичайний (чорнобиль) – трава;
Спориш звичайний – трава;
Цмин пісковий – квіти.

Цей збір має здатність виводити радіонукліди з організму людини, захищає та зміцнює імунну систему. Для приготування настою змішують в рівних частинах висушену сировину лікарських трав. Одну столову ложку суміші заливають склянкою окропу, настоюють 20 хвилин і вживають протягом дня за 30 хвилин до їди.

Рекомендації з приводу підбору складу трав до лікарського збору, який юннати назвали "чорнобильським чаєм", дав доктор біологічних наук, провідний спеціаліст Київського державного ботанічного саду ім. О.В. Фоміна, завідуючий сектором інтродукції трав'янистих лікарських рослин Григорій Костянтинович Смик. Ознайомившись з рецептом збору, Григорій Костянтинович схвалив його в цілому, але запропонував замінити полин гіркий на полин звичайний (чорнобиль). Відтоді доктор біологічних наук Г.К. Смик став науковим керівником шосткинських юннатів з проведення дослідів по вирощуванню і розведенню рослин-радіопротекторів. На колекційних ділянках з'явились також рослини з його лікарських зборів: солодка гола, яглиця звичайна, парило звичайне, меліса лікарська, перстач білий, герань кров’яно-червона, маклея тощо. Сьогодні продовжує наукове керівництво проектом колега Г.К. Смика кандидат біологічних наук Валентина Олександрівна Меншова.

В процесі дослідження юннати не тільки опановують агротехнологію й особливості вирощування тих чи інших видів рослин, але і вивчають їх біологічну характеристику та лікарські властивості. На колекційних ділянках протягом вегетаційного періоду ведеться практична робота з заготівлі сировини рослин-радіопротекторів, яка в подальшому використовується для приготування лікарських фіточаїв. Впродовж останніх п’яти років на дослідних ділянках культивуються взяті з природи дикорослі рослини: перстач прямостоячий, парило звичайне, перстач білий, первоцвіт весняний, родовик лікарський, буквиця лікарська, копитняк європейський, материнка звичайна, миколайчики пласкі, цмин пісковий, шавлія лучна тощо.

Серед інтродуцентів, які досить успішно акліматизувались в умовах Полісся, лаванда гірська, миріс запашний, солодка гола, залізняк степовий, шавлія лікарська, рута запашна, гісоп лікарський, ехінацея ланцетолиста та пурпурова. Одночасно здійснюється просвітницька та наукова робота. З цією метою проводяться виставки садивного матеріалу лікарських рослин, друкуються тематичні матеріали не тільки в місцевих засобах масової інформації, але і у Всеукраїнських виданнях. Результати дослідів узагальнюються в науково-дослідницьких роботах, які виконуються юннатами старшого шкільного віку та захищаються на конкурсах-захистах експериментально-дослідницьких робіт в системі МАН. Ця цікава і корисна робота не залишає байдужими наших вихованців, бо усвідомлення того, що ти робиш потрібну справу, спонукає їх до творчого пошуку та результативності.