30.3.2020, 18:22
» » »

День зустрічі птахів

День зустрічі птахів

Міжнародний день птахів проходить у рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». Саме першого квітня 1906 року була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів. Уперше цей день, як масове свято, був проведений у США у штаті Пенсільванія. В Україні відзначається з 1928 року, як день зустрічі перелітних птахів. До цього щорічно виготовляються тисячі штучних гніздівель- шпаківень, дуплянок, синичників, опор під гнізда лелек, облаштовуються місця для диких водоплаваючих птахів.

Українці здавна з повагою ставилися до своїх пернатих друзів. Ще з-за сивої давнини наші пращури святкували повернення (обертіння) перелітних птахів до свого краю. Обряд зустрічі птахів поєднувався зі звичаєм «закликання весни», його відзначали на «Сорок святих» 22 березня. За народними звичаями кожне березневе свято, такі як, «Явдохи», «Сорок святих мучеників», «Олексія», повязане з окремим видом перелітних птахів.

Першими саме на «Обертіння», коли з полів ще не зійшов сніг, прилітають у рідні краї жайворонки. Цих благовісників весни особливо шанували на Україні. Про це мовиться в одній із веснянок, записаних свого часу П.Чубинським:

Чом ти жайворонку,

Рано з вирію вилетів?

Іще по гіроньках сніженьки лежали,

Ой, ще по долинах криженьки стояли,

Ой, коли пора прийшла,

Неволенька вийшла,

Ой, я тії сніженьки

Ніжками потопчу.

Згодом зявляються й граки і влаштовують бійки за місце гніздування. В одній із приказок говориться «Граки на дереві з весною розмовляють». Одначе найбільшою пошаною користувалися лелеки. Ці птахи віддавна вважалися боголюбними, бо оселялися поруч з людськими житлами. На Україні існував звичай: побачивши вперше птаха, протягували йому шмат хліба і промовляли:

Бусле, бусле, на тобі гальвоту,

Дай мені жита копу.

Орнітологи засвідчують, що весною перелітні птахи повертаються до нас, суворо додержуючись черги. Проте строки прильоту ранніх перелітніх птахів в різні пори року в залежності від ходу весни коливаються. Так з 1 березня по 1 квітня в наші краї прилітають дикі гуси, польові жайворонки та шпаки, з 10 березня по 5 квітня з’являються сірі чаплі, чибики, бекаси, травники, зяблики, дикі качки, дрозди, білі плиски, малинівки, лісові жайворонки та вальдшнепи.

З 20 березня по 15 квітня черга настає прильоту лелеки (чорногузи), кулики-чорниші, камянки, одуди. А з 1 по 20 квітня можна побачити малих зуйків, вівчариків, горихвісток, куликів-перевізників. З 5 по 25 квітня нам слід очікувати на зустріч з жовтою плискою, сільською та міською ластівками, та строкатою мухоловкою. З 20 квітня по 5 травня ми маємо нагоду насолодитися співами соловейка, іволги, разом з цими пташками у цей період прилітають перепел, деркач, зозуля, славка чорноголова і нарешті останніми в цьому «параді» з’являються з 1 по 15 травня сіра мухоловка, крячки річкові, й малі сорокопуди та стрижі.

Хто зацікавився цим графіком «прильотів» маєте можливість провести власне фенологічне спостереження та зробити порівняльний аналіз.

Як свідчать вчені біологи на нашій планеті налічується понад 8600 видів птахів, зокрема в Україні понад 350 видів, осілих, перелітних, зимуючих та залітних птахів.

Повернувшись на Україну птахи беруться до роботи. Точними спостереженнями встановлено, що птахи мають таку тривалість робочого дня. Для прикладу:

  • граки працюють на добу 17 годин;
  • міська ластівка – 18 годин;
  • стриж – 19 годин;
  • горихвістка – 20 годин.

Так, кропивник приносить їжу своїм пташенятам до 600 раз на добу, велика синиця 350-380 раз, горихвістка 220-240 раз. За день вони приносять тисячі комах.

Якщо підрахувати, скільки їжі споживають птахи певного району, скажімо, території лісництва або масиву фруктових садів за день, місяць, рік, то дістанемо фантастично великі цифри. Дрібні комахоїдні птахи знищують величезну кількість гусені, личинок та дорослих шкідливих комах. Денний раціон пташки відповідає її вазі. Не менше корму споживають і пташенята, які за 2-3 тижні набувають розміру і ваги дорослого птаха.

Факти свідчать, що пара синиць приносить пташенятам не менше 10 тисяч різних комах, а маленька мухоловка за один місяць знищує 1300-1400 мух. Сова сипуха зїдає за місяць близько 100 мишей (сіра полівка), а пара невеликих соколів приносить пташенятам до 10 мишей у день. Таким чином, хижі птахи знищують багато мишовидних гризунів, зберігаючи значну кількість врожаю зернових.

Юннати станції щороку беруть активну участь у зазначеному заході. Так у зимовий час систематично годують зимуючих птахів різними зерновими культурами, просом, насінням соняшника, гарбуза, несолоними горіхами, ягодами горобини, шипшини та калини, крихтами хліба, а синичкам ще дають ласувати несолоним салом, збільшуючи кількість корму під час снігопадів та морозів, бо знають, – де годують птахів, туди вони і летять.

Крім зимової підгодівлі, ми намагаємося створити сприятливі умови для гніздування, пам`ятаючи, що найкращі місця для цього – густі кущі та дерева: вишня, яблуня, груша, шипшина, терен, біла та жовта акації, ялина бузина, бирючина, жимолость, алича, глід, горобина та інші насадження. Ми вважаємо, що дієвим засобом приваблювання й охорони птахів є розвішування різних штучних гніздівель, тому що більшість комахоїдних птахів є дуплогніздниками, тому, розвішуючи штучні пташині будиночки, ми приваблюємо птахів туди, де вони, на наш погляд, більше потрібні. Найбільш поширені штучні гнізда – шпаківні та синичники. Виготовляти їх слід з сухих, сірих, неструганих дошок, можна також робити дуплянки. На передній стінці в верхній частині робиться отвір: у шпаківень – діаметром 4,7 – 5,0 сантиметрів, в синичниках – 3,0 – 3,5 сантиметра. Штучні гнізда не повинні мати щілин, а також бути занадто гладкими, чи мати виступаючі гострі цвяхи.

Дуже важливо правильно розвішувати штучні будиночки для птахів. Передня стінка повинна мати невеликий нахил вперед, щоб у будиночок не потрапив дощ і птаху було легше вибиратися зсередини. Щоб запобігти псуванню дерев, гнізда слід прив`язувати дротом, підставивши під дріт дерев`яні прокладки. Для дрібних птахів гнізда можна вішати на гачках. Висота розвішування для шпаківень – 6 – 10 метрів, у садах та молодих насадженнях – 4 – 6 метрів, для синичників – від 2 до 8 метрів.

На гектар лісу або саду рекомендується розвішувати 5 – 10 шпаківень та 5 – 15 синичників. Робити це треба до прильоту птахів, а ще краще – з осені.

Для захисту гнізд від ворон, сорок та котів слід робити верхню кришку виступаючою на 6 – 8 сантиметрів і розвішувати гнізда так, щоб поблизу не було гілок.

Для приваблення хижих птахів рекомендуються штучні гнізда з отворами більшого розміру. На полях з весни до пізньої осені необхідно виставляти 2 – 3 жердини на гектар, висотою 3 – 4 метри, з попередньою планкою зверху. З цих жердин хижі птахи виглядають здобич і винищують майже всіх гризунів.

Птахи – окраса природи, невтомні крилаті захисники полів, лісів, луків, садів. Вони вражають нас дивовижним оперенням, неперевершеним співом, надзвичайно далекими перельотами, своєю відданістю рідному краю. Тож бережімо наших пернатих друзів!

 

Вихованець гуртка

Шосткинської міської станції

юних натуралістів

«Юні садівники»

Серафим Головач

Категорія: Екологічне просвітництво | 2020-02-15 Автор: |
Переглядів: 54 | Рейтинг: Публікація 5.0/5| Оцінили: 1
Всього коментарів: 0
Як Вас звати?*:
Email *:
Усі смайли
Код *: