Багаторічна трав'яниста рослина родини розових. Має прямостояче пухнасте стебло 30-90 см заввишки. Листки переривчасто-перисті. Золотаво-жовті невеликі квітки сидять негусто у довгому колосоподібному суцвітті. Цвіте протягом липня-серпня.

Лікарські препарати парила мають в’яжучі й сечогінні властивості, сприяють нормалізації обміну речовин. Його рекомендують при хворобах печінки і жовчного міхура (гепатит, жовтяниця, жовчнокам'яна хвороба), для зупинки внутрішніх кровотеч. Виявляє пригнічуючу дію на вірус герпесу, стафілокока й стрептокока.

Росте у світлих мішаних лісах, на узліссях серед чагарників, на схилах ярів. Зустрічається на всій території України.

Молоде листя парила додають у салати. Один-два листочки кладуть у супи, борщі, використовують для солодких страв і напоїв. Про запас траву парила заготовляють на початку цвітіння, сушать у затінку. Різнобічний цілющий вплив парила звичайного на людський організм зумовлений багатим вмістом основних активних речовин. Це і дає можливість віднести його до рослин-радіопротекторів.

Парило порівняно легко зростити на грядці. Росте на будь-яких ґрунтах, але перевагу віддає глинистим. Насіння сіють на зиму. Сходи з'являться ранньої весни. Повного розвитку рослина досягає на другому році життя. Розмножувати її можна поділом куща, але набагато важче, бо він погано переносить пересадку. Схожість насіння дуже гарна.

Використовують траву, яку заготовляють під час цвітіння. Зрізають верхівки стебел завдовжки 30-40 см, а з нижніх здерев’янілих частин стебел обривають лиш листя.