Лавр благородний (Laurus nobilis) є одним з представників родини лаврових, чисельність яких становить понад тисячу видів. Усі лаврові – типові представники субтропіків. Це вічнозелена жорстколиста рослина, що зростає у вигляді невеликого дерева або куща. Батьківщиною лавра благородного є території Східного Середземномор’я. Він поширений в лісах північної Італії, Сербії, Словенії, Греції, Албанії та Туреччини. В природних умовах зустрічається в Грузії на схилах гори Ірита, яка виходить до Чорного моря.
 

Лавр – рослина дводомна. Суцвіття зонтиків, що утворюються з пазух листків. Чоловічі квіти крупніші за жіночі, пелюстки мають яйцеподібну форму. Плід лавра благородного – чорна з фіолетовим відблиском овальна однонасіннєва ягода розміром 8-22 мм в довжину і 8-14 мм в широчину з м’ясистим м’якушем оплодня.
 

В кліматичних умовах України у відкритому ґрунті лавр зростає на південному узбережжі Кримського напівострова. Але і трапляється в районах Севастополя та Судака, де зимою бувають мінусові температури. Тут лаврові кущі зростають не такими високими, як в районі Ялти чи Алупки.
 

Дозрівання насіння лавра відбувається впродовж листопада-грудня. Коренева система рослини в переважній більшості стрижнева, міцна, з великою кількістю побічних коренів. Жорсткошкірясті листки лавра благородного свідчать про його посухостійкість. Вважається, що лавр – рослина нижнього ярусу лісу, тому добре витримує часткове затінення і полюбляє зростати під розсіяним сонячним світлом.

Лавр благородний – одна з найбільш прадавніх культур на землі. Відомий він був ще за часі Київської Русі. Словом «лавра» тут почали називати великі монастирі, як Київська Печерська Лавра, Почаївська Лавра. На давнє походження лавра вказують і палеоботаніки. За їх дослідженнями встановлено, що ця рослина була поширена ще у верхньокрейдяному періоді. Він вважається типовим реліктом Третичної епохи. Не дивлячись на всі несприятливі умови протягом багатьох мільйонів років, лавр зберігся до наших днів в незайманому вигляді.

Цінність цієї культури полягає в тому, що у плодах і листі лавра міститься велика кількість специфічної ефірної олії, яка знайшла широке застосування в якості смакових, технічних та лікувальних засобів. Особливо збагачені ефірними оліями листки рослини. Летючі сполуки, що виділяються лавром, наділені фітонцидними якостями і сприяють очищенню повітря. Сухий лавровий лист містить до 5% ефірної олії, завдяки чому його використовують як пряно-ароматичну приправу в кулінарії та харчовий промисловості. Ефірна олія лаврового листа також наділена антимікробними властивостями і запобігає псуванню продуктів.
 

З давніх часів лавр благородний використовувався також і в медицині. Його ефірна олія є складовою бальзаму, що застосовується при лікуванні ревматизму, серцевих захворювань та хвороб кишково-шлункового тракту. Лікарські препарати з листків і насіння мають заспокійливу дію і використовуються при нервових захворюваннях.
 

Багатьох любителів цієї рослини цікавить питання: Чи можна зростити лавр в якості інтродуцента в помірній кліматичній зоні? Існує певний досвід садоводів-аматорі з вирощування цієї культури у відкритому гранті лише траншейним способом. Це досить працемісткий процес оскільки рослина потерпає від тривалих морозів. Зрозуміло, що її слід укривати на зиму, розташовуючи горизонтально гілки на дні траншеї. Також слід проводити специфічне обрізування бічних гілок аби основні пагони були видовжені і легко гнулися. Такий досвід вирощування лавра поширений на Донеччині, Буковині, Одещині, Львівщині та Київщині. Та все ж зручніше вирощувати лавр у закритому ґрунті. Навіть на звичайному підвіконні у кімнаті лавр почувається досить добре. Виростити рослину можна з насіння. Але, слід зауважити, що термін зберігання дозрілого свіжозібраного насіння (плодів) досить обмежений і становить, як правило, не більше 3 місяців. Після цього схожість його втрачається. Аби довше продовжити термін зберігання насіння для весняного посіву його необхідно зберігати у вологому піску при температурі 4-5 градусів до шести місяців.

  

Отже, посів насіння лавру здійснюють пізньою осінню, на початку зими, а також весною. Субстрат складають з дернової землі, листової та піску у співвідношенні (1:1: 0,5). Посіви витримують при температурі не нижче 18 градусів. Пікірування сіянців здійснюють у фазі 1-2 листків. У подальшому молодим рослинам необхідний такий догляд: рівномірний полив, обприскування, підживлення та гарне освітлення. На літній період рослину з горщиком корисно виставляти на відкрите повітря в саду чи на відкритій веранді. Лавр добре реагує на підживлення розчином органічних добрив. В осінньо-зимовий період полив значно зменшують і створюють оптимальну температуру утримання від 13 до 17 градусів.

Пересадку молодих рослин здійснюють один раз в два роки. Пам’ятайте, що лавр краще зростає у невеликих ємкостях, тому під час пересаджування посуд обирають відповідно розміру кому ґрунту і розвитку кореневої системи з урахуванням збільшення розміру горщика на 2-3 см. Ґрунтосуміш для дорослої рослини готують з дернової землі, перегною, піску та додають невелику частку вапна у співвідношенні 2:1:1:0,1. при підвищенні температури до 20 градусів і більше листя на рослині може осипатись. Скручування і підсихання листя на рослині свідчить про те, що коренева система підгниває і потерпає від надмірного поливу. Тому будьте уважні і зволожуйте субстрат по мірі його підсихання, оскільки лавр – рослина посухостійка.

Вихованці гуртка "Географія рослин" станції юних натуралістів м. Шостки вирощують лавр у лабораторії рослин закритого ґрунту "Зимовий сад", де рослина добре себе почуває, оскільки в приміщенні створено сприятливий температурний режим взимку. Тут також підвищена і вологість повітря завдяки існуючому невеликому басейну. За п’ять років з невеликого сіянцю юннати виростили розгалужений кущ лавра з шістьма основними гілками височиною понад 1 м.

Тож виростити собі цю чудову рослину на підвіконні доволі легко. Лавр у вашій кімнаті сприятиме очищенню повітря і даватиме врожай листків, які є популярною смаковою приправою.