Історія походження та застосування цибулі
Батьківщина знайомої нам цибулі – Ближній Схід. Іще в глибоку давнину її вирощували там не лише для їжі. Скромна цибуля вважалась обрядовим атрибутом культових обрядів. В Давньому Єгипті цибуля отримала велику славу. Її знаходили в гробницях фараонів. В ті часи цибуля вважалась священною рослиною і вживати її в їжу простому народу заборонялося. Але уже тоді за нею признавали високі цілющі властивості. Вважалось, що рослина благотворно впливає на органи травлення, підвищує апетит, покращує роботу печінки. В Древній Греції цибуля була звільнена від "релігійних заборон". Більш того, вона стала одним з перших наочних посібників при вивченні астрономії. На поперечному зрізі цибулини пояснювалась будова Всесвіту, який, по уяві греків, складався із декількох оболонок, оточуючих Землю.
Із Древньої Греції можна сказати розпочалась і лікувальна справа цибулі. Лікар і письменник Діоскорид рекомендував її як "очищаючий засіб", великий Гіппократ використовував цибулю при ряді захворювань: ревматизмі, подагрі, ожирінні та інших.
В Древньому Римі цибуля входила в обов’язків пайок легіонерів. Римляни вважали, що вона придає силу і сприяє мужності. Один із видів цибулі слугував неодмінною приправою до страв воїнів і навіть удостоївся звання "переможного". Воно зберіглось за ним і до цих пір. Це мешканець і наших лісів – черемша, або цибуля переможна.
В середні віки вважали, що цибуля оберігає від стріл і мечів. Заковані в сталеві лати рицарі носили на грудях талісмана-оберіга – звичайну цибулину: "як багато чисельні сухі лусочки цибулі оберігають ніжний зелений росток, так і воїна цибулина обереже від негараздів на війні".
В слов’янських травниках відмічається дія цибулі на "прилипливі хвороби". В одному із них сказано: "Лук … сырой принимати тем, кои негодуют".
Лікувальні властивості цибулі
Ботаніки відрізняють біля 400 видів цибулинних рослин: від величезного, вище людського зросту, цибулі афлатунської до приземистого каратавського. На Сході народилась приказка: "Цибуля в твоїх обіймах проходить будь-яка хвороба". В Росії збереглось прислів’я: "Лук от семи недуг"… Але хіба тільки від семи? Хвороботворні мікроби не зуміли пристосуватись і вистояти проти фітонцидів цибулі, які безвідмовно вбивають їх. Народна медицина рекомендує їсти варену цибулю від застуди. Сира цибуля – профілактичний засіб проти цинги, оберігає від грипу…
В роки Великої Вітчизняної війни в фронтових госпіталях кашицю цибулі прикладали до гнійних ран і отримували гарний ефект. Леткі фітонциди добре дезінфікували рану і сприяли швидкому заживленню.
Цибуля смажена на оливковій олії – добрий засіб від хрипоти. Соком цибулі лікують запальні процеси у вухах. Для дії на кишкову флору цибулю приймають в середину, а при ангінах – вдихають її фітонциди. Цибуля незамінна при авітамінозах, вона пробуджує апетит і сприяє кращому засвоєнню їжі. Розрізані шматочки цибулі, прикладені до скроні та чола усувають головний біль. В Україні цибуля здавна була особливою рослиною. Вважалось, що вона має силу проганяти хвороби. Особливо багато цибулі споживалось в часи епідемії. З профілактичною ціллю в той же час цибулю вішали великими в’язками в жилих приміщеннях, а також вдихали пари різаної цибулі.
Значення цибулі величезне. Це універсальна рослина: овоч і спеції, пряності й ліки від багатьох хвороб, а також прекрасний вітамінний засіб, особливо корисний у зимово-весняний період. При регулярному вживанні цибулі в їжу підвищується і зміцнюється імунітет, знижується ризик простудних, а також інфекційних захворювань.
Рідко знайдеш дім, де б не споживали цибулю. Її їдять свіжою, вареною, смаженою, консервують, додають до безліч страв. Проте великої помилки припускаються ті, хто ставиться до неї лише як до приправи. Цибуля – той овоч, з якого можна приготувати багато самостійних смачних наїдків: вона гарна в салаті, смажена в сухарях, тушкована з томатами, в соусі.
А які ж смачні солодкі страви з цибулі, адже в ній до 14% цукру. Треба тільки вміти під час приготування надати цибулі можливість виявити свої найкращі якості. Скажімо, для приготування салату нарізану цибулю найкраще спочатку на годину-дві занурити в холодну воду, потім відцідити, промити холодною проточною водою, а вже після цього посолити, поперчити, притрусити зеленню і подавати на стіл.
В різних кліматичних зонах вирощують різні сорти цибулі, така традиція вироблена протягом багатьох століть. Як городні культури або лікарські рослини вирощують такі види цибулі:
- цибуля шалот;
- цибуля ріпчаста, городня (має найбільше господарське значення);
- цибуля батун;
- цибуля порей;
- цибуля шніт;
- цибуля ведмежа.
Дізнатись, секрети вирощування гарного врожаю цибулі можна прочитавши нашу статтю "Технологія вирощування цибулі"
Рецепти приготування страв з цибулі
Цибуля смажена
Цибулю ріжуть кільцями, посипають борошном та жарять у добре розігрітому смальці до золотистого кольору. Подають до жареного м’яса.
Котлети з цибулі
Цибулю почистити та нарізати тонкими на півкільцями, додати яйця, борошно, манну крупу, перемішати ретельно. Сформувати котлети, обваляти в муці та смажити на помірному вогні.
Окрошка на кефірі
Дрібно нарізати зелену цибулю, додати сіль і потовкти. Огірки, редис нарізати соломкою, картоплю, яйця і м’ясо – кубиками. Все з’єднати і залити кефіром.
Керівник гуртка "Юні знавці лікарських рослин"
Ірина Дудченко
