Найбільш екзотичними рослинами наших підвіконь є, звичайно, сукуленти. Ці рослини походять з пустельних, гірських і степових областей Південної Америки, потребують особливого, специфічного утримання, яке істотно відрізняється від традиційного догляду за іншими кімнатними рослинами. Найбільшу групу сукулентів у природі представляють кактуси.
Вони дуже світлолюбні рослини, переважна більшість їх не переносить затемнення (тому горщики з цими квітами слід розташовувати на південній, південно-східній або південно-західній експозиціях вікон). Коли не вистачає світла, стебла витягуються, стають тонкими, верхівки бліднуть, колючки неповністю розвиваються, не мають природного забарвлення. Такі рослини майже не квітнуть, легко уражаються хворобами та шкідниками. Максимум сонячного освітлення потребують високогірні, білоопушені і з густими колючками кактуси. За помірного освітлення можна вирощувати більш зелені види (опунції, зелені мамілярії та ін.).
Епіфіллюми, рипсаліси, зігокактуси та інші види, що в природі ростуть у тропічних лісах та трав'янистих саванах під високими деревами і травою, можна культивувати у напівзатінку.
У кімнатних умовах кактуси слід утримувати на найсвітлішому місці, бажано на вікнах, що виходять на схід та південний схід. Навесні рослини слід притінювати, оберігаючи від прямих сонячних променів, які можуть спричинити опіки, що дуже негативно впливає на їх декоративність. Якщо влітку кактуси потребують багато тепла, то в зимовий період – більш низької температури, для більшості видів – 5-10 градусів. Коли ж в приміщенні, де ростуть кактуси, дуже тепло, слід поліетиленової плівкою або склом відокремити рослини, що знаходяться на вікнах, від теплого кімнатного повітря.
Сукулентні рослини не потребують великої кількості води, але необхідно знати, коли і як їх поливати. Влітку слід поливати регулярно, але не надмірно. В період росту кактуси регулярно зволожують, вранці обприскують і поливають так, щоб не пересихав ґрунт. Восени всім сукулентам слід поступово скорочувати полив. А під час зимового поливу необхідно підвищувати температуру при необхідному поливі. Якщо рослини утримувати за температури 3-5 градуси, їх можна зовсім не поливати.
З настанням перших теплих весняних днів, коли вже пригріває сонечко і кактуси помітно починають йти в ріст, можна починати їх обприскувати. Поливати слід обережно, краще дощовою водою кімнатної температури. Рекомендується до водопровідної води додавати торфову крихту і настоювати добу з тим, щоб жорсткість води знизилась, тоді вона стає придатною для поливу. В холодні дні воду необхідно підігрівати до 30-35 градусів.
Кактуси дуже чутливі до свіжого повітря, тому їх слід утримувати в приміщеннях, де є вентиляція, але без протягів.
Навесні, з першими ознаками росту, рослини можна пересаджувати. Землесуміш складається з листової, глинисто-дернової, торфової землі, великозернистого річкового піску, дрібно битої червоної цегли у співвідношенні (1:1:1:1:0,5) та шматочків деревного вугілля. Враховуючи індивідуальні потреби деяких видів рослин, до цієї суміші вносять різні добавки. Наприклад, епіфітам, ехінопсисам корисно додати перегній, рослинам з потовщеними коренями – глину, маміляріям з білими колючками – мармурову крихту. Якщо у вас під рукою немає потрібних компонентів для приготування згаданої вище землесуміші, можна просто використовувати землю з садової ділянки, яку слід наполовину змішати з річковим піском і додати подрібнену цеглу та, бажано, шматочки деревного вугілля. Суміш ґрунту для кактусів повинна бути пухкою, водопроникною, слабо кислою (рН 5- 5,6).
Пересаджувати кактуси краще всього навесні, коли рослини почали свій ріст. Перед пересаджуванням їх не поливають, щоб земля легше відокремлювалась від коренів.
Висаджувати слід в чистий глиняний або пластмасовий посуд з отворами для стікання води, які закривають битими черепками. У горщик насипають дренаж, а потім – невеликий шар землесуміші. В якості дренажу використовують пісок. Для цього коріння рослини вільно розташовують в горщику та засипають рештою субстрату. Пересаджені кактуси розміщують у напівзатінку і кілька днів не поливають, після чого виставляють на постійне місце і роблять перший полив. Якщо кактуси регулярно підживлювати мінеральними та органічними добавками, тоді пересаджувати їх можна рідше. Великі літні екземпляри пересаджують через 2-3 року.
Розмножують кактуси висівом насіння або вегетативним діленням стебел. Після зрізу частки стебла необхідно присипати місце зрізу товченим деревним вугіллям і залишити підсихати. Через декілька днів рослину висаджують у пісок для вкорінення, полив не надмірний. При перших ознаках росту рослина готова до пересадки у землесуміш.
Отже, щоб мати здорові, квітучі кактуси, необхідно враховувати всі особливості культури цих своєрідних рослин, і вони порадують вас своїми несподіваними сюрпризами цвітіння і різноманітністю форм.
С. Корнієнко, керівник гуртка "Географія рослин"
станції юних натуралістів