Кактуси
В процесі довготривалої еволюції кактуси добре пристосувались до різних кліматичних умов. Вони зростають в горах, піднімаючись до 5000 метрів над рівнем моря, в трав'янистих саванах, в спекотних пустелях і напівпустелях, у вологих тропічних лісах і навіть на підтопляємих морських узбережжях.
У себе на батьківщині, в Північній і Південній Америці, в дикому вигляді кактуси зустрічаються в різних ґрунтово-кліматичних зонах на території, що простягається на 10 тисяч км з півночі на південь.
В Північній Америці кактуси розповсюджені на півдні США і в Мексиці, а окремі види опунцій витримують клімат південної Канади. В Південній Америці їх найбільше в Аргентині, південно-західній Бразилії, багаті досить цікавими видами Болівія, Перу і Чилі.
За даними ботаніка К. Бакеберга, в наш час вже вивчено понад 3000 видів кактусів. Вони поділяються на 3 підродини: пейрескієві, опунцеві і цереусові. У природі можна зустріти кактуси-велетні, стебла яких сягають 25 м у височину і кактуси-карлики, розмір тіла яких сягає близько 1 см у діаметрі.
Поверхня стебел кактусів найчастіше мас зелене забарвлення. У деяких видів воно червоне, жовтогаряче, коричневе і навіть чорне. Восковий наліт поверхні стебла багатьом видам надає блакитний, сіруватий та білий відтінок забарвлення.
В природних місцях зростання кактусів їм знаходять і господарське застосування. Смачні плоди і соковиті стебла використовують як їжу та на годівлю худоби. Колоноподібні цереуси дають легку і міцну деревину. Деякі кактуси використовують у медицині.
В. Мужило,
зав. відділом "Ботаніка"
|