25.5.2017, 01:26
» » »

Фікус – гумове дерево індійських джунглів

Фікус - неперевершене дерево 

Фікус – типова рослина індійських джунглів, однак потрапивши туди, ми зовсім його не впізнаємо. Це величезне дерево до 30 м у висоту і з листям близько 1 м. Довкола головного стовбура можна налічити більше 1000 придаткових стовбурів і 3000 повітряних коренів. Це наче ліс з одного дерева. Тінь від його крони вкриває понад 1 гектар землі.

Своєю цінністю і незвичністю фікус завдячує молочному соку, який виділяється навіть коли випадково зламати листя. В цих цінних білих краплинах міститься каучук. Власне, історія каучуку почалась з дитячого м’ячика та шкільної гумки.

Сік, що містить латекс, деякі ферменти і алкалоїди, корисний самій рослині як лікувальний засіб від ран і порізів, отриманих від весняного механічного впливу. Саме сік став причиною появи масових плантацій фікуса каучуконосного в світі, як основи для вироблення каучуку. Однак для людини сік небезпечний: викликає гостре роздратування шкіри аж до розвитку дерматиту.

У 15 столітті корабель Христофора Колумба під час другої подорожі в Америку пристав до острова Гаїті. Іспанців здивувала дивна гра місцевих жителів, схожа на наш баскетбол. Індіяни підкидали чорні кулі, які торкнувшись землі, знову злітали вгору. Ці кулі були досить важкі, липкі і пахли димом. Сік, з якого вони були виготовлені, індіяни називали "каочу", що означало "сльози дерева".

До уваги
Підготовка насіння до посадкиРадимо прочитати нашу статтю "Особливості вирощування фікусу", у якій ви зможете дізнатись як правильно вирощувати різноманітні сорти фікусів з насіння чи живцюванням та як необхідно доглядати за деревцем.   
 

А у 18 столітті каучук почали використовувати у Європі. Ця незвична смола слугувала ластиком. Нею витирали малюнки, зроблені олівцем. Пізніше з каучуку спробували робити взуття. Однак  калоші та чоботи добре служили лише в дощ. Варто було припекти сонцю, як вони прилипали до тротуару, а в мороз таке взуття ставало крихким, як скло.

З часом людство навчилось робити з каучуку та сірки гуму і це перетворило каучук на найцінніший продукт. У всіх тих країнах, де росли каучуконосні рослини, їх безжально калічили заради цінної речовини. Важко доводилось і збирачам каучуку. Їх наймали багаті компанії, даючи у спорядження лише сокиру і мішок з одягом. За день одній людині вдавалось обробити 40 дерев, пройшовши до 15 км. На дереві робили косі насічки і підвішували глиняну посудину.  В середньому за добу в неї натікало 40 грамів білого соку. Добутий сік збирач тут же переробляв на каучук. Він розкладав вогнище, вирізав схожу на весло лопатку і обмазував її глиною. Відтак вмочав лопатку в сік і коптив у диму над вогнищем, доки не випаровувалась вода і не утворювалась тонка плівка каучуку.  Потім збирач знову вмочав лопатку і коптив  її у диму. Так тривало доти, доки навколо лопатки не утворювалась грудка кілограмів на 5. Вона зрізалась і знімалась з лопатки. Це був кращий каучук, однак він забрав життя багатьох збирачів. Адже це була важка і небезпечна робота. Люди гинули від укусів змій, малярії та інших хвороб, ставали кволими і виснаженими.

Але це все в минулому. Тепер людині не потрібно важко добувати каучук дерев, вона навчилась робити його штучно.

Фікус має багато родичів: це інжир, який ще називають смоківницею, шовковиця, що має цілющі ягоди, паперове дерево, з якого виготовляють дуже якісний папір, хлібне дерево, плоди якого печеними вживають у їжу, коров’яче дерево, що дає поживний, схожий на молоко сік, а також отруйне дерево анчар, оспіване у вірші О.С. Пушкіним.

Зараз виведені різноманітні декоративні сорти фікусу. Вони представлені деревами, кущиками або виткими формами з різним забарвлення листя. Особливо зростає популярність фікусу Бенджаміна, що має невеликі листочки і дуже витончений. Він потребує більше світла, ніж фікус каучуконосний, і помірного поливу. Є серед фікусів і дрібні виткі форми. Вони дуже декоративні, хоча і потребують більш ретельного догляду.

Тож заведіть собі цього індіянця і створіть невеликі джунглі у на підвіконні!  

 

Сергій Корніенко
Категорія: Дендрологія | (22.01.2011) Автор: |
Переглядів: 3486 | Рейтинг: 5.0/5| Оцінили: 5
Ім`я *:
Email *:
Код *: