Молодило
Молодило (лат. Sempervivum) — рід сукулентих рослин в родині товстолисті (Crassulaceae).
Молодило зростає як скупчення багаторічних, вічнозелених, соковитих рослин. Розмір сферичної або напівсферичної розетки листя — від 0,5 см у Sempervivum arachnoideum або globiferum і до 22 см у Sempervivum grandiflorum, але в основному 3-6 см. Листки чергові, м'ясисті, соковиті, зібрані на неплідних пагонах у густі, майже кулясті прикореневі розетки. Квітки 6—20-членні, правильні, двостатеві, жовтуваті, рожеві або пурпурові в щитковидно-волотистих суцвіттях. Плід — листянка. Під час цвітіння молодило випускає квітконіс розміром від 3 см (Sempervivum minutum) до 50 см (Sempervivum tectorum) заввишки, але зазвичай від семи до двадцяти сантиметрів заввишки.
Молодило, як і всі сукуленти, справжній спартанець: його не лякає літня спека, не потребує зимового вкриття, стійко витримує всі примхи погоди. Найкомфортніше рослина почувається на сонячних місцях та бідних супіщаних, багатих вапном, добре дренованих ґрунтах. За таких умов молодило утворює прекрасний килим з «кам'яних троянд».
Головний ворог молодила — надлишок вологи. Особливо небезпечна вона взимку: накопичується в розетках рослин і може призвести до їх загибелі. У зв'язку з цим, деякі спеціалісти рекомендують робити на зиму сухі укриття. Щоправда, звичайні укривні матеріали: хвоя, листя і стебла кукурудзи — призводять до випрівання рослин.
Розетка молодила зацвітає через кілька років після посадки, після чого відмирає, залишаючи декілька дочірніх розеток.
Молодило вирощують в яскраво освітленому місці. Як ґрунт можна використовувати суміш з листяної землі і піску у пропорції 2:3. Полив влітку помірний, взимку рідкий. Взимку, в період спокою утримують при 5-10 °C. Розмножується молодило дочірніми розетками і досить рідко насінням. Більшість видів молодила — монокарпіки, тобто цвітуть лише один раз у житті: після достигання насіння материнська розетка відмирає. Але до того часу навколо неї утворюються численні молодші розетки.
Посадка дочірніх розеток зводиться до того, що їх акуратно розкладають на перекопаний ґрунт і притискають. Рекомендується виконувати це восени або весною. Розмножують також стблевими або листковими живцями.
Молодило зростає як скупчення багаторічних, вічнозелених, соковитих рослин. Розмір сферичної або напівсферичної розетки листя — від 0,5 см у Sempervivum arachnoideum або globiferum і до 22 см у Sempervivum grandiflorum, але в основному 3-6 см. Листки чергові, м'ясисті, соковиті, зібрані на неплідних пагонах у густі, майже кулясті прикореневі розетки. Квітки 6—20-членні, правильні, двостатеві, жовтуваті, рожеві або пурпурові в щитковидно-волотистих суцвіттях. Плід — листянка. Під час цвітіння молодило випускає квітконіс розміром від 3 см (Sempervivum minutum) до 50 см (Sempervivum tectorum) заввишки, але зазвичай від семи до двадцяти сантиметрів заввишки.
Молодило, як і всі сукуленти, справжній спартанець: його не лякає літня спека, не потребує зимового вкриття, стійко витримує всі примхи погоди. Найкомфортніше рослина почувається на сонячних місцях та бідних супіщаних, багатих вапном, добре дренованих ґрунтах. За таких умов молодило утворює прекрасний килим з «кам'яних троянд».
Головний ворог молодила — надлишок вологи. Особливо небезпечна вона взимку: накопичується в розетках рослин і може призвести до їх загибелі. У зв'язку з цим, деякі спеціалісти рекомендують робити на зиму сухі укриття. Щоправда, звичайні укривні матеріали: хвоя, листя і стебла кукурудзи — призводять до випрівання рослин.
Розетка молодила зацвітає через кілька років після посадки, після чого відмирає, залишаючи декілька дочірніх розеток.
Молодило вирощують в яскраво освітленому місці. Як ґрунт можна використовувати суміш з листяної землі і піску у пропорції 2:3. Полив влітку помірний, взимку рідкий. Взимку, в період спокою утримують при 5-10 °C. Розмножується молодило дочірніми розетками і досить рідко насінням. Більшість видів молодила — монокарпіки, тобто цвітуть лише один раз у житті: після достигання насіння материнська розетка відмирає. Але до того часу навколо неї утворюються численні молодші розетки.
Посадка дочірніх розеток зводиться до того, що їх акуратно розкладають на перекопаний ґрунт і притискають. Рекомендується виконувати це восени або весною. Розмножують також стблевими або листковими живцями.
| Всього коментарів: 0 | |
