29.6.2017, 17:58
» » »

Тварини як компонент біосфери

Біосфера - оболонка життя

Поверхня планети Земля утворена трьома мінеральними неорганічними оболонками: літосферою (твердою оболонкою), гідросферою (водною оболонкою) та атмосферою (газоподібною оболонкою).

 

Верхня шари літосфери, нижні атмосфери та вся гідросфера заселені живими організмами. В літосфері живі організми (переважно бактерії) та сліди їх колишньої діяльності зустрічаються приблизно до глибини 4 кілометри. В атмосфері бактерії, спори і цисти можуть підніматись до озонового екрану, тобто до 18-30 кілометрів. Лише окремі пігментовані бактеріальні клітини, як показали дослідження з космічних апаратів, досягають 84 кілометри від поверхні Землі.

 

В океанах життя живих організмів розповсюджене до самих найбільших глибин. Але основна маса життя, в тому числі і основна маса тварин, сконцентрована у вузькому шарі межі мінеральних сфер, так як тільки тут постійно знаходяться всі необхідн6і умови для існування живих організмів. А це перш за все волога і кисень, світло та послаблений вплив короткохвильових випромінювань космосу, помірні температури і невеликий тиск, субстрат та маса мінеральних біогенних матеріалів.

 

До уваги
Підготовка насіння до посадкиРадимо прочитати нашу статтю "Тварини Австралії: знайомтесь із сумчастими", у якій ви зможете дізнатись цікаву інформацію про основних тварин і птахів, що мешкають на материку, а також подивитсь на фотографії звірів.
 

Всі організми у процесі свого життя взаємодіють один з одним або безпосередньо впливають на середовище свого існування. Таким чином, на межі шарів мінеральних сфер планети сформувалась специфічна оболонка Землі, загальнопланетарна система живих організмів, яка у сукупності з результатами минулої її діяльності отримали назву біосфери.

 

Сам термін "біосфера" був запропонований вперше відомим французьким вченим Жаном Батістом Ламарком у другій половині XYIII століття, але вчення про біосферу як єдину систему життя на нашій планеті було розвинуто австралійським геологом Зюсем у другій половині XIX століття. У подальшому найбільш повно вчення про біосферу продовжено в працях видатного вченого, академіка В.І. Вернадського.

 

 

Склад біосфери

У сучасному розумінні біосфера – це особлива оболонка нашої планети, термодинамічна відкрита область розповсюдження життя на землі, що включає сукупність всіх організмів та їх залишків, а також частини атмосфери, гідросфери, які населені живими організмами, так і перетворені їх минулою діяльністю.

 

В результаті фотосинтезу рослини, акумулюючи енергію сонця, створюють із неорганічних речовин органічну речовину, яка шляхом поступового з’їдання її іншими організмами (здебільше тваринами) набуває все нові і нові форми. Поїдання одних організмів іншими отримало назву ланцюгів живлення. В процесі життєдіяльності кожен організм виділяє у середовище продукти обміну речовин, самі організми вмирають, і органічні речовини їх виділень і тіл перетворюються діяльністю інших організмів переважно мікроорганізмів (гнилісних бактерій, нижчих грибів) в неорганічний стан. Ці неорганічні речовини слугують рослинною базою для нового циклу створення живої матерії. Таким чином, у біосфері відбувається постійний кругообіг речовин, в процесі якого весь час відновлюється життя.

 

Кругообіг речовин, що виник і постійно здійснюється у результаті сукупної діяльності живих організмів (біогенний кругообіг речовин), чинить великий вплив на хімічний склад і фізіологічний стан усіх мінеральних сфер Землі. Глобальні наслідки цього процесу наступні: насичення атмосфери вільним киснем і постійне поглинання із атмосфери і вод Світового океану великих мас вуглецю; створення ґрунтів на значній поверхні літосфери; формування покладів кам’яного вугілля, багатьох форм карбонатів (різноманітні вапняки і доломити) та багатьох інших мінералів; прозорість поверхневих вод морів і океанів у результаті діяльності тваринних фільтрів і багато що інше.

 

В результаті зміни життям складу атмосфери і альбедо поверхні літосфери та океану суттєво змінився температурний режим планети, чим і забезпечується можливість існування на Землі сучасних форм життя у тому числі і представників тваринного світу.

 

В усіх природних системах, як і біосфері в цілому, значна роль належить тваринам. Біогенний кругообіг речовин в екосистемі починається зі створення зеленими рослинами органічної маси, або первинного продукту, за допомогою синтезу різноманітних мінеральних (біогенних) речовин,  вуглецю з вуглецевого газу та водню з води. В цій органічний масі (біомасі) акумулюються в потенційному стані енергія частини сонячного світла, що досягає зеленого листа. Рослини, що створюють первинну біомасу, отримали назву продуцентів. Саме вони складають перший ланцюг у біоенергетичному процесі в екосистемах.

 

Частина рослин відмирає, досягнувши відповідного повернення, а іншу частину рослинної маси поглинають тварини-фітофаги, що живляться зеленими рослинами, а також рослини-паразити. Частина тварин-фітофагів, в свою чергу, з’їдається тваринами-хижаками, або комахоїдними, а ті у подальшому більш крупнішими хижаками. В цьому процесі енергія, що міститься в їжі, частково витрачається на енергетичні потреби організму споживача і виділяється в оточуюче середовище у вигляді тепла, та частково стає потенційною енергією живої речовини його тіла. Організми-споживачі в біоенергетичному процесі називаються консументами першого, другого, третього та наступних порядків. Консументами будь-якого порядку бувають головним чином різноманітні тварини. Консументи кожної наступної ланки будь-якого ланцюга живлення споживають не усю масу попередньої ланки, а лише її частину. На сам кінець, частка їжі перетворюється у речовину тіла споживача. В результаті маса кожної наступної ланки в ланцюгу консументів і будь-якій системі стає в середньому в 10 разів меншою за попередню. У зв’язку із таким інтенсивним зменшенням біомаси і енергії, що міститься в ланцюгах живлення, в екосистемі можуть мати лише обмежену кількість ланок. Після відмирання організми будь-якої ланки зазнають дії бактерій, нижчих грибів та деяких інших організмів, які розкладають органіку до неорганічного стану. Ці організми в біоенергетичному процесі називають редуцентами. Вони забезпечують можливість використання рослинами мінеральних речовин, що утворились у результаті розпаду (редукції) органіки, у новому циклі створення органічної речовини.

 

Таким, чином роль тварин в біогенному кругообігу речовин зводиться до переробки рослинної маси і перетворення її в інші форми життя і стани, що доступні для розкладання їх до неорганічних сполук. Крім того, різноманітність тваринних організмів, що беруть участь в біоенергетичному процесі у кожній екосистемі, забезпечує її складність, підвищує тим самим її витривалість до несприятливого зовнішнього впливу (чим система складніша, тим вона витриваліша). Складність системи сричиняє регуляційні процеси в усіх екосистемах і забезпечує цим відносну стабільність кругообігу речовин та  перетворення виділеної енергії, а отже і стабільність екосистеми створювати відповідне середовище для життя  живих організмів.

 

 

Література

  1. М.М.Кобишев,Б.С.Кубанцев «География животных с Основами зоологи», М. «Просвещение» 1988.
  2. В.П.Кучерявий  «Екологія» , Львів. Видавництво «Світ». 2001
  3. Є.І.Лукін «Зоологія», Агропромвидав 1989.
  4. Ростислав Фурдуй  «Сонця і вітру брат», Київ. «Надра» 2011
До уваги
Підготовка насіння до посадкиРадимо прочитати нашу статтю "Підготовка насіння до посіву", у якій ви зможете дізнатись як правильно підготувати насіння до посадки, а також секрети успіху вирощування насіння в умовах українського клімату.
 
Сергій Корніенко
Категорія: Тварини | (21.12.2015) Автор: |
Переглядів: 585 | Рейтинг: 5.0/5| Оцінили: 5
Имя *:
Email *:
Код *: