Хід заняття
І. Організаційний момент.
Хвилинка спостережень:
– Яка зараз пора року? Який місяць?
– Що ви можете сказати про стан неба? Чи світить сонце?
– Сьогодні тепло чи холодно?
– Чи є надворі вітер?
– Що роблять люди в цю пору року?
– Як поводять себе взимку звірі, птахи?

ІІ. Актуалізація опорних знань:
1. Загадка: Надворі горою. А в хаті водою? (Сніг).
2. Відповіді на питання:
– Де зустрічається вода в природі?
– Що ви знаєте про воду?
– Які бувають опади?
– Чому йде дощ або сніг?

ІІІ. Повідомлення теми заняття та завдань заняття:
– На сьогоднішньому занятті ви дізнаєтеся про властивості води розчиняти деякі речовини;
– Дізнаєтеся у яких станах буває вода;
– Про перехід води з одного стану в інший під впливом Сонця, повітря.

IY. Мотивація навчальної діяльності.
1. Слухання казки.
Крапля роси.
Рано-вранці на квітці троянди прокинулась Крапля роси.
– Як я тут опинилась? – замислилась Крапля.
– Увечері ж була високо в небі. Як я потрапила на землю?
І захотілось їй знову на небо.
Пригріло сонечко. Випарувалась Крапля, піднялася високо в небо блакитне, до самого Сонечка. Там – тисячі інших крапель! Зібрались вони в темну хмару й заступили Сонечко.
– Чого ви мене заступили від людей? – розгнівалось Сонечко. І послало на темну хмару вогненну стрілу. Вдарила вогненна стріла, загримів грім. Злякалась темна хмара й розсипалась. Пішов дощ. Упала крапля на Землю.
– Дякую тобі, Крапле, – сказала Земля. – Я так скучила за тобою.

Властивості води у різних станах. Наглядна таблиця
 

2. Інтерактивна технологія навчання «Коло ідей».
– Зосередьте свою увагу. Послухайте, будь ласка, запитання. Через 5 хвилин я надам вам слово. Отже:
– Де взялася Крапля вранці на троянді і як вона змогла піднятися знову високо в небо до самого Сонечка? (Гуртківці по черзі висловлюються. Після того, як будуть вичерпані всі відповіді, приступають до обговорення поданих ідей. Підбиваються підсумки роботи).
– Які види опадів ви знаєте?
– Чому висихає вимита підлога, дошка?
– Чому висихає білизна?
– Куди зникає вода з калюж?
– Чому влітку часто міліють річки?

3. Розповідь керівника.
– Де немає води, там немає життя. Вона є в кожній живій істоті. Без води все гине: і рослини, і тварини. Більшу частину поверхні Землі займає вода. Вона знаходиться в океанах і морях, річках і озерах, під землею. У повітрі також є вода.

4. Бесіда, у ході якої на основі спостережень учні усвідомлюють здатність води розчиняти деякі речовини.
– Що відбувається з цукром, якщо його покласти в чай?
– Чи розчиняється сіль у воді?
– Чи розчиняється крейда у воді?

Властивість води розчиняти речовини має велике значення. Без води не можливе життя на Землі. Вода потрібна для життя рослин, тварин, людини. Так, рослини живляться тільки розчиненими речовинами, що містяться в ґрунті. Можна вирощувати рослини й без ґрунту. Але для цього використовують розчини, виготовлені з необхідних для живлення речовин.

Вода в рідкому стані тече, безбарвна, прозора, не має запаху і смаку. Але без запаху і смаку буває лише дистильована вода, яку добувають у лабораторіях. У природі чистої води не має. Коли вода тече по поверхні Землі або просочується в ґрунт і гірські породи, вона частково розчиняє і вимиває з них окремі речовини. Від розчинених у воді твердих речовин і газів залежить її смак. Ось чому вода в кожній криниці, джерелі має свій смак.

Фізкультхвилинка:
Наша матінка – завія
Сніжинки з сита всюди сіє,
А як сонце припече – з них водичка потече.

5. Встановлення причинно-наслідкових зв’язків:
– Що станеться зі сніжинкою, яка впаде вам на руку?
– Чому вона перетвориться на краплину води?
– Який можна зробити висновок?

6. Розповідь про утворення дощу, туману, снігу, інею, граду.
(Для усвідомлення матеріалу педагог використовує таблицю "Кругообіг води в природі", пояснює її зміст).

Багато річок несе свої води в моря і океани. Проте рівень води в них залишається майже таким самим. Чому? Вам відомо, що під впливом Сонця з поверхні річок, озер, морів, океанів, суші, рослин постійно випаровується вода. Водяна пара легка, вона піднімається над землею. У повітрі водяна пара охолоджується і перетворюється на дрібні краплі води або на кристалики льоду. З них утворюються хмари. Вітер переганяє їх з одного місця на інше. Влітку з хмар випадає дощ, інколи – град, а взимку – сніг.

Після дощу, а навесні й після танення снігу частина води потрапляє в річки, а потім у моря й океани, частина просочується в землю або випаровується знову в повітря.

Випаровування води з поверхні морів і океанів можна пояснити, що рівень їх залишається майже сталим.

З водяної пари знову утворюються хмари, знову йде дощ, випадає сніг. Отже, вода в природі постійно рухається, вона вічна мандрівниця. Перетворення її з одного стану в інший і переміщення в природі називається кругообігом.

Y. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Відповіді на питання:
– Які властивості має вода?
– У яких станах вода перебуває в природі?
– Що сталося б на Землі, якби вода припинила свій рух?
– Що є причиною випаровування води з поверхні водойми, землі, рослин?
– Що відбувається з парою у верхніх шарах повітря?
– У якому вигляді вода знову повертається на Землю?
– Як утворюються опади?
– Поміркуйте, чому на кришці каструлі, у якій кипить вода, утворюються краплини води?

YІ. Підсумок заняття:
– Порівняти воду в рідкому, газоподібному і твердому станах.
YІІ. Домашнє завдання:
1. Накреслити схему кругообігу води в природі.
2. Підготувати відповідь на питання: "Навіщо п’ють воду?"