Незважаючи на деякий спад виробництва в Україні і нашому місті, зокрема, проблема раціонального використання та охорони водних ресурсів залишилась. Забруднення здійснюється через три основних джерела: стічні води промисловості, стоки сільськогосподарських виробництв та стоки населеного пункту. В свою чергу викиди стічних вод нерідко призводять до збіднення видового складу екосистем та їх компонентів, в тому числі загибелі водоростей або масовому розвитку їх окремих видів. Перше відбувається під час викиду у водойму токсичних речовин, друге при збагаченні водойми біогенним речовинами (особливо сполук азоту і фосфору) в мінеральній або органічній формі – так зване антропогенне евтрофірування водойми. В багатьох випадках стихійне збагачення водойми біогенними речовинами відбувається в такому масштабі, що водойма як екологічна система стає перевантажена ними. Наслідком цього є надмірний бурхливий розвиток водоростей, тобто "цвітіння" води. Завдяки такій високій чутливості до умов зовнішнього середовища дані організми відіграють важливу роль в біологічному аналізі води. Дана чутливість обумовлена тим, що вони продукують первинну органічну речовину водойм і є першою ланкою в харчовому ланцюзі живлення.

Використання мікроскопічних водоростей у якості біоіндикаторів є досить перспективним напрямом у незалежному моніторингу стану забрудненості водойм, оскільки мікроскопічні біологічні маркери є дуже чутливими. Вони є продуцентами первинної органічної речовини, яка становить основу ланцюгів живлення. Біологічний аналіз води роблять за наявністю та кількісним представленням видів-індикаторів сапробності, або забруднення. Слід зазначити, що на різних ділянках річки та впродовж року видовий склад водоростей може суттєво змінюватись й, відповідно, змінюється зона сапробності.

Впродовж 2013-2014 років вихованці гуртка "Основи біології" Шосткинської міської станції юних натуралістів вивчали видову різноманітність мікроскопічних водоростей та ціанобактерій р. Шостка в межах оз. Галенківка в різні сезони впродовж року та визначали ступінь його органічного забруднення за системою сапробності вод.

Відбір проб проводився за такими екологічними групами: планктон (організми, що існують в товщі води), перифітон (водорості, які живуть на предметах, віддалених від дна) та бентос (організми, пристосовані до існування в прикріпленому і неприкріпленому стані на дні водойм). Для біоіндикації ступеня забруднення водойм органічними речовинами використовували систему сапробності водойм Р. Кольквітца і М. Марссона. Індекс сапробності (S) вираховували по Р. Пантле і Г. Букку за формулою: S = Σ sh/Σ h, де s – значення сапробного індексу. Для кожного виду даний показник взято із списку водоростей-показників сапробності. h – відносна кількість особин одного виду. Визначалась за окомірною шкалою: 9 – дуже часто (в кожному полі зору мікроскопу багато); 7 – часто (є в кожному полі зору); 5 – нерідко (не у всіх полях зору); 3 – рідко (в деяких полях зору); 2 – дуже рідко (в кожному полі зору одиничні); 1 – одинично (одиничні екземпляри в пробі). Зона сапробності, клас та розряд якості води визначались за еколого-санітарною класифікацією поверхневих вод відповідно до значення індексу сапробності.

Домінуючими групами водоростей за кількісним та видовим складом в оз. Галенківка були водорості відділів діатомові та зелені. Кількість видів в різні місяці впродовж року коливалась, але домінуюча група водоростей залишалась постійною. Це різні види відділу діатомові водорості. Найменша кількість видів реєструвалась в грудні та січні, з лютого по квітень кількість видів поступово, але несуттєво зростала. З травня при встановленні стійкої теплої погоди та прогрівання водойми число видів стрімко зросло до 42 видів водоростей та ціанобактерій. З грудня по березень зелені водорості в пробах не зустрічались. Серед діатомових найчастіше зустрічались і кількісно переважали види родів Navicula, Cymbella, Synedra, Tabellaria, Fragilaria, Gomphonema. Видовий склад ціанобактерій був невеликим і представлений видами родів Anabaena, Microcystis та Oscillatoria.

В альгологічних пробах води в жовтні виявлено та визначено 13 видів, листопаді – 15 видів, грудні – 7 видів, січні – 13 видів, лютому – 16 видів, березні – 19 видів, квітні – 17 видів, з травня по вересень – 42 види.

З травня по вересень у фітопланктоні та фітоперифітоні кількісно домінували водорості з відділу діатомові. Всього було виявлено та визначено 39 видів 5 відділів: зелені, діатомові, жовто-зелені, золотисті та евгленові і 3 види ціанобактерій. В пробах найчисельніше були представлені види роду Cymbella з відділу діатомові та зелені водорості роду Closterium.

Планктонні види:
- Відділ зелені водорості: Scenedesmus sp., Closterium moniliferum, Closterium lunula, Pediastrum boryanum, Pediastrum tetras, Chlamydomonas sp., Desmodesmus sp., Coelastrum sp., Tetraedron sp. - Відділ діатомові водорості: Navicula sp., Cymbella sp., Synedra ulna, Synedra acus, Tabellaria fenestrate, Fragilaria capucina. - Евгленові: Euglena viridis.
- Відділ ціанобактерії: Anabaena sp.
- Золотисті водорості: Synura uvella, Chrysosphaerella longispina.
Серед водоростей перифітону виявлені наступні види:
- Відділ зелені водорості: Cladophora sp., Closterium moniliferum, Oedogonium sp., Scenedesmus sp., Coleochaete orbicularis, Chaetophora elegans.
- Відділ діатомові водорості: Gomphonema sp. (колоніал.), Cymbella sp., Navicula sp., Cocconeis sp., Gomphonema parvulum, Gomphonema augur, Epithemia sp., Pinnularia microstauron, Rhopalodia sp., Rhoicoshaenia sp., Amphora sp., Caloneis sp., Anomoeoneis sp. - Ціанобактерії: Oscillatoria sp.
Видовий склад фітобентосу був представлений 10 видами 4 відділів і 3 видами ціанобактерій. Кількісно в пробах домінувала ціанобактерія Oscillatoria sp. За видовим складом переважали діатомові водорості.
- Діатомові водорості: Fallacia sp., Cymbella sp., Nitschia sp., Diploneis elliptica, Navicula sp., Reimeria sinuate, Pinnularia microstauron.
- Жовто-зелені водорості: Tribonema sp.
- Евгленові: Phacus longicaudata.
- Зелені водорості: Scenedesmus sp.
Ціанобактерії: Anabaena sp., Microcystis sp., Oscillatoria sp.

Впродовж дослідного часу індекси сапробності коливались від 1,7 до 1,9, що свідчило про приналежність оз. Галенківка за еколого-санітарною класифікацією поверхневих вод суші до β-мезосапробної зони, клас якості води – помірно забруднена, розряд якості води – достатньо чиста. Найнижчий рівень органічного забруднення спостерігався протягом жовтня-листопада та зимових місяців – 1,7-1,76, найвищий – впродовж березня-вересня (1,81-1,9).