Незважаючи на деякий спад виробництва в Україні і нашому місті, зокрема, проблема раціонального використання та охорони водних ресурсів залишилась. Забруднення здійснюється через три основних джерела: стічні води промисловості, стоки сільськогосподарських виробництв та стоки населеного пункту.

В свою чергу викиди стічних вод нерідко призводять до збіднення видового складу екосистем та їх компонентів, в тому числі загибелі водоростей або масовому розвитку їх окремих видів. Перше відбувається під час викиду у водойму токсичних речовин, друге при збагаченні водойми біогенним речовинами (особливо сполук азоту і фосфору) в мінеральній або органічній формі – так зване антропогенне евтрофірування водойми. В багатьох випадках стихійне збагачення водойми біогенними речовинами відбувається в такому масштабі, що водойма як екологічна система стає перевантажена ними. Наслідком цього є надмірний бурхливий розвиток водоростей, тобто "цвітіння" води. Завдяки  такій високій чутливості до умов зовнішнього середовища дані організми відіграють важливу роль в біологічному аналізі води. Дана чутливість обумовлена тим, що вони продукують первинну органічну речовину водойм і є першою ланкою в харчовому ланцюзі живлення.

Використання мікроскопічних водоростей у якості біоіндикаторів є досить перспективним напрямом у незалежному моніторингу стану забрудненості водойм стічними водами. Біологічний аналіз води роблять за наявністю та кількісним представленням видів-індикаторів сапробності, або забруднення. Слід зазначити, що на різних ділянках річки видовий склад водоростей може суттєво змінюватись й, відповідно, змінюється зона сапробності. Так, цього року вихованці гуртка "Еколог" Шосткинської міської станції юних натуралістів вивчали ступінь забруднення р. Шостка за індикаторними мікроскопічними водоростями в межах Свемівського мікрорайону, центральній експозиції русла, до потрапляння вод з очисних споруд та деяких промислових підприємств.

Відбір проб проводився за такими екологічними групами: планктон (організми, що існують в товщі води), перифітон (водорості, які живуть на предметах, віддалених від дна) та бентос (організми, пристосовані до існування в прикріпленому і неприкріпленому стані на дні водойм). Аналіз води на даній ділянці річки показав помірне забруднення води. Основними джерелами забруднення були госппобутові стоки населених пунктів району, а саме с. Гамаліївка, ливневі стоки, стоки з приватних гаражів і садиб, розміщених в прибережній смузі річки, та стоки казенного заводу "Зірка". В результаті вивчення видового складу мікроскопічних водоростей було виявлено та визначено 34 види даних організмів. Найбільш чисельно були представлені видові спектри  зелених та діатомових водоростей, відповідно 12 і 13 видів в групах. У видовому спектрі планктону домінуючими були діатомові, зелені та синьозелені водорості. У пробах перифітону кількісно переважали зелені та синьо-зелені водорості, однак масового розвитку видів синьо-зелених водоростей, основних збудників "цвітіння" води, виявлено не було. Видовий склад фітобентосу представлений 10 видами, які за загальною кількістю в три рази поступалися фітопланктону.

В цілому, сапробіологічний аналіз за індикаторними  організмами показав помірне забруднення води, що відповідало β-мезосапробній зоні. Дана  зона характеризується присутністю аміаку і продуктів його окислення – азотної і азотистої кислот. Сірководень зустрічається в незначній кількості, амінокислот немає, кисню у воді багато, мінералізація іде за рахунок повного окислення органічної речовини.

Робота з дослідження стану водної екосистеми річки Шостка продовжується, однак вже зараз можна вказати на потребу підвищення ефективності роботи очисних споруд, скорочення скиду неочищених стічних вод, а також будівництва нових каналізаційних станцій.

Валентина Кривоніс, зав. відділом "Екології"

Шосткинської міської станції юних натуралістів