| Головна » Публікації » Екологія » Біоіндикатори |
Дослідження екологічного стану річки Шостка
 Річка Шостка бере початок із озера-копані розміщеного в селі Горіле і впадає в р. Десна з лівого берега на 491 км. Довжина річки 63 км, середній нахил водної поверхні 1,2%, площа водозбору 412 км2. Басейн розміщений на південно-західній окраїні Середньоросійської возвишенності. Поверхня басейна має рівнинний рельєф, який слабо пересікається ярами та балками. Сукупність плаского рельєфу, легкопроникних ґрунтів і помірна кількість осадів створює передумови до середнього розвитку в басейні густої річної мережі з показником 0,20 км/км2. Заплава річки переважно ящикоподібна, шириною до 3 км, має двохсторонню заплаву. Заплава лугова, місцями заболочена, складена торф’янистими і піщаними ґрунтами. Ширина заплави від 100 до 1500 м. Русло річки звивисте, нерозгалужене. Береги порослі чагарниками, місцями відкриті, дно мулисте. На ділянці регуляції і благоустрою двохстороння заплава має ширину від 300 до 800 м. В межах накопичувачів заводу "Хімреактив" заплава звужена до 50 м. В багатьох місцях по заплаві прокладені комунікації із труб різноманітного діаметру. В межах м. Шостки на річці розташовані три залізничних мости і шість автомобільних мостів. Клімат в басейні р. Шостки помірно-континентальний з теплим тривалим літом і відносно холодною зимою з стійким сніговим покривом. В холодну пору року домінують південно-східні і південні вітри. Влітку переважають вітри західного і північно-західного напрямку. Сніговий покрив формується в першій половині грудня і максимальних значень досягає в кінці лютого – на початку березня. Весна переважно коротка. Починається вона в кінці березня при стійкому переході середньодобової температури через 0 градусів. Перехід температури через 10 градусів відбувається в кінці квітня. Літо зазвичай жарке. Велика частина річної кількості опадів випадає протягом теплого періоду року. Абсолютний максимум температури повітря 38 градусів. Осінній період триває до середини листопада. В першу половину осені стоїть суха, тепла і сонячна погода з вітрами південних напрямків. В жовтні-листопаді спостерігається різке зниження температури повітря, яке супроводжується довготривалими дрібними дощами. Взимку переважає похмура погода. В січні і особливо в лютому можливі завірюхи з сильними поривами вітру. Найбільш довготривалі морозні періоди не перебільшують 60 днів. Абсолютний мінімум температури повітря – 36 градусів. Середня річна температура повітря складає +6,1 градуса. Середня максимальна висота сніжного покриву – 0,23 м, а глибина промерзання ґрунту –0,83 м. Середня і максимальна швидкість вітру складає 4,1 і 20 м/с. Для заплави р. Шостки і її притоки характерні зарості з вільхи, деревовидних і чагарникових видів верби з болотисто-лучним і водно-болотним різнотрав’ям. Вони тягнуться майже безперервно по тому чи іншому березі, займаючи питому площу в заплавах. Основна площа басейну (до 60-63%) розорена або зайнята жилими і побутовими забудовами, дорогами і каналами. Деяку площу займають побутові сади. Неосвоєні території з порушеним природним покривом захоплені рудерально-чагарниковою рослинністю. Болота басейну виключно низинного (евтрофного) типу. Торф цих боліт за ботанічним складом відноситься до осоково-торф’янистих рослин. Торф відрізняється високим ступенем гуміфікації (27-45%). Зольність торфу коливається від 10 до 45%, а в окремих зразках досягає 65%. При порушенні торфовищ виникає загроза зливу великої кількості органічної маси в водойми і в річку. Загальний видовий склад вищої водної рослинності р. Шостка Протягом вегетаційних періодів 2011 р. на заплавних луках р. Шостка було досліджено 48 видів водних та прибережно-водних рослин, які належать до 37 родів, 25 родин (табл. 3.1). Для кожного виду було проаналізовано таксономічну приналежність, визначена екологічна група за відношенням до світла і вологи та місце зростання. За відношенням до вологи найбільша кількість видів припадає на гігрофіти – 43,8%, на гідатофіти – 25%, на гідрофіти – 18,8%, а найменша на аерогідатофіти – 12,5%. За відношенням до світла найбільше спостерігалось тіньовитривалих видів – 68,8%, менше геліофітів – 31,2%. Серед родин домінували родини Рдесникові та Осокові, які складали відповідно по 8,3% від загальної кількості родин досліджених водних та прибережно-водних рослин, на другому місці стояли родини Гречкові, Губоцвіті, Жабурникові та Ряскові, що становили, відповідно, по 6,2% . Найменше видове різноманіття виявлено нижче за течією місця скидання води з очисних споруд в Лазарівському мікрорайоні. Показник видового різноманіття становив 31,2% від загальної кількості видів водних та прибережних рослин р. Шостка. Серед водної рослинності домінували кушир занурений та валіснерія спіральна. В оз. Галенкківка та на ділянці річки до місця скидання води з очисних споруд в Лазарівському мікрорайоні зареєстровано найбільший відсоток видів – 75%. Домінуючими водними видами були жабурник звичайний, кушир занурений, елодея канадська, рдесник пронизанолистий та валіснерія спіральна. Латаття біле зустрічалось лише в оз. Галенківка поодинокими особинами. В околицях с. Маково Шосткинського району зустрічалось 62,5% загальної кількості встановлених видів. Досить часто були представлені глечики жовті, латаття біле, жабурник звичайний, та кушир занурений  За еколого-санітарною класифікацією поверхневих вод суші водосховище в межах с. Маково Шосткинського району, для якого було встановлено індекс сапробності 1,58, належить до β-мезосапробних водойм, клас якості води – помірно забруднена, розряд якості води – достатньо чиста. В межах оз. Галенківка індекс сапробності зростає до 1,75, що також відповідає β-мезосапробній зоні і має ті ж характеристики, як і попередня ділянка р. Шостка. Нижче за течією місця скидання води з очисних споруд індекс сапробності зріс до 2,02, що відповідає β-мезосапробній зоні, клас якості води – помірно забруднена, розряд чистоти води – слабко забруднена. Слід відмітити, що інтенсивний розвиток стрілолисту звичайного, куширу зануреного та елодеї канадської у водосховищі в с. Маково та оз. Галенківка свідчить про антропогенний вплив на водну екосистему р. Шостка. Про зростання рівня забрудненості в межах місця скидання вод з очисних споруд вказували бідний видовий склад водної рослинності та наявність рдеснику гребінчастого. Практичне використання водно-прибережних рослин Аїр звичайний – настої та екстракти кореневища вважаються шлунковим, протилихоманним та заспокійливим засобом. Кореневище входить до складу зубних порошків, ефірні масла використовують у парфумерії. Частуха подорожникова – підземними частинами рослини годується ондатра, насінням – кряква, шилохвістка. Свіже коріння використовується у гомеопатії, а печене – в їжу. Дягель лікарський – медоносна, ефірно-масляна, пряна та лікарська рослина. Кореневище використовується для виготовлення лікерів, гірких настоянок, цукерок. Череда трироздільна – використовується як сечогінний та потогінний засіб. Входить до складу чаю, яким лікують золотуху, відвар з листя приймають від кашлю. Кушир – частини рослини слугують їжею водним гризунам та деяким птахам. Хвощ болотний – рослина, отруйна для великої рогатої худоби, коней та свиней. З залишків хвощів утворюється один із багатих поживними речовинами (евтрофних) видів торфу. Сідач конопляний – отруйна рослина. Народний лікарський засіб при лікуванні висипів та водянок. Ряски – рослини, що очищують стоячі водойми, забезпечують воду киснем. Використовується як цінний корм для свиней, гусей, качок. М’ята – медоносна ефірно-масляна рослина. Використовується в медицині як болетамувальний засіб, а також в парфумерії та кондитерському виробництві. Водопериця – стебла та листя використовують для полірування дерева. Глечики – залишки рослини утворюють складову частину намивних та гіттієвих торфів. Корм для хохулі, бобра, нутрії, видри, кабанів та лосів. Латаття – залишки рослини утворюють складову частину намивних та гіттієвих торфів. Кореневища використовуються в народній медицині. Становить до 50% корму ондатри. Очерет звичайний – відіграє велику роль у заболочуванні водойм. Використовують як будівельний матеріал, кореневище вживають в їжу, траву заготовляють на силос. З диких тварин ним годуються ондатра, бобер, нутрія та інші. Утворює евтрофний торф, який іде на підстилку і паливо. Гірчак перцевий – отруйна лікарська рослина. На вологих місцях засмічує посіви. Рдесники – під час переробки рослиною розчиненого у воді двовуглекислого кальцію стебла та листя вкривається вапняковою кіркою. Відмираючи і падаючі на дно, сприяє утворенню прісноводного вапняку. Може використовуватись на добриво. Стрілолист звичайний – підземні частини містять до 35% крохмалю і можуть вживатись в їжу. Комиш озерний – кореневище вживають в їжу водні гризуни. Комиш лісний – стебла використовуються для плетіння. Молоді пагони – гарний корм для оленів. Паслін солодко-гіркий – отруйна та лікарська рослина. Використовують для лікування захворювань шкіри, протиглисний та гомеопатичний засіб. Рогіз – сприяє швидкому заболочуванню водойм. Пагонами та кореневищами годуються ондатра, бобер, нутрія, кабан. Стебла та листя ідуть на плетіння. З кореневища роблять рогозову муку, з плодиків – целюлозу. ВИСНОВКИ 1. В результаті дослідження виявлено 48 видів водних та прибережно-водних рослин, які належать до 37 родів, 25 родин. В межах озера Галенківка зареєстровано 36 видів, Маківського водосховища – 30, нижче за течією місця скидання води з очисних споруд – 15. 2. За відношенням до вологи найбільша кількість видів припадає на гігрофіти – 43,8%, на гідатофіти – 25%, на гідрофіти – 18,8%, найменша на аерогідатофіти – 12,5%. 3. За відношенням до світла найбільше спостерігалось тіньовитривалих видів – 68,8%, менше геліофітів – 31,2%. 4. Серед родин домінували Рдесникові та Осокові, які складали відповідно по 8,3% від загальної кількості родин досліджених рослин. 5. Значення індексу сапробності в межах с. Маково Шосткинського району становив 1,58, в межах оз. Галенківка – 1,75, нижче за течією місця скидання води з очисних споруд – 2,02. 6. За еколого-санітарною класифікацією поверхневих вод суші дослідні ділянки р. Шостки належать до β-мезосапробної зони, клас якості води – помірно забруднена. Розряд якості води в Маківському водосховищі та оз. Галенківка характеризувався як достатньо чиста, нижче за течією місця скидання води з очисних споруд – як слабко забруднена. 
|
|
|
|
|
| Переглядів: 4375 | Рейтинг: Публікація 5.0/5| Оцінили: 6 |
| Всього коментарів: 0 | |
