12.11.2024, 02:15
» » »

Дослідження екологічного стану річки Шостка

Річка Шостка бере початок із озера-копані розміщеного в селі Горіле і впадає в р. Десна з лівого берега на 491 км. Довжина річки 63 км, середній нахил водної поверхні 1,2%, площа водозбору 412 км2.
Басейн розміщений на південно-західній окраїні Середньоросійської возвишенності. Поверхня басейна має рівнинний рельєф, який слабо пересікається ярами та балками.

Сукупність плаского рельєфу, легкопроникних ґрунтів і помірна кількість осадів створює передумови до середнього розвитку в басейні густої річної мережі з показником 0,20 км/км2.
Заплава річки переважно ящикоподібна, шириною до 3 км, має двохсторонню заплаву. Заплава лугова, місцями заболочена, складена торф’янистими і піщаними ґрунтами. Ширина заплави від 100 до 1500 м.
Русло річки звивисте, нерозгалужене. Береги порослі чагарниками, місцями відкриті, дно мулисте. На ділянці регуляції і благоустрою двохстороння заплава має ширину від 300 до 800 м. В межах накопичувачів заводу "Хімреактив" заплава звужена до 50 м. В багатьох місцях по заплаві прокладені комунікації із труб різноманітного діаметру. В межах м. Шостки на річці розташовані три залізничних мости і шість автомобільних мостів.

Клімат в басейні р. Шостки помірно-континентальний з теплим тривалим літом і відносно холодною зимою з стійким сніговим покривом.
В холодну пору року домінують південно-східні і південні вітри. Влітку переважають вітри західного і північно-західного напрямку.
Сніговий покрив формується в першій половині грудня і максимальних значень досягає в кінці лютого – на початку березня.
Весна переважно коротка. Починається вона в кінці березня при стійкому переході середньодобової температури через 0 градусів. Перехід температури через 10 градусів відбувається в кінці квітня.

Літо зазвичай жарке. Велика частина річної кількості опадів випадає протягом теплого періоду року. Абсолютний максимум температури повітря 38 градусів.

Осінній період триває до середини листопада. В першу половину осені стоїть суха, тепла і сонячна погода з вітрами південних напрямків. В жовтні-листопаді спостерігається різке зниження температури повітря, яке супроводжується довготривалими дрібними дощами.

Взимку переважає похмура погода. В січні і особливо в лютому можливі завірюхи з сильними поривами вітру. Найбільш довготривалі морозні періоди не перебільшують 60 днів. Абсолютний мінімум температури повітря – 36 градусів.

Середня річна температура повітря складає +6,1 градуса. Середня максимальна висота сніжного покриву – 0,23 м, а глибина промерзання ґрунту –0,83 м. Середня і максимальна швидкість вітру складає 4,1 і 20 м/с.

Для заплави р. Шостки і її притоки характерні зарості з вільхи, деревовидних і чагарникових видів верби з болотисто-лучним і водно-болотним різнотрав’ям. Вони тягнуться майже безперервно по тому чи іншому березі, займаючи питому площу в заплавах.

Основна площа басейну (до 60-63%) розорена або зайнята жилими і побутовими забудовами, дорогами і каналами. Деяку площу займають побутові сади. Неосвоєні території з порушеним природним покривом захоплені рудерально-чагарниковою рослинністю.
Болота басейну виключно низинного (евтрофного) типу. Торф цих боліт за ботанічним складом відноситься до осоково-торф’янистих рослин. Торф відрізняється високим ступенем гуміфікації (27-45%). Зольність торфу коливається від 10 до 45%, а в окремих зразках досягає 65%. При порушенні торфовищ виникає загроза зливу великої кількості органічної маси в водойми і в річку.

 Загальний видовий склад вищої водної рослинності р. Шостка
Протягом вегетаційних періодів 2011 р. на заплавних луках р. Шостка було досліджено 48 видів водних та прибережно-водних рослин, які належать до 37 родів, 25 родин (табл. 3.1).
Для кожного виду було проаналізовано таксономічну приналежність, визначена екологічна група за відношенням до світла і вологи та місце зростання. За відношенням до вологи найбільша кількість видів припадає на гігрофіти – 43,8%, на гідатофіти – 25%, на гідрофіти – 18,8%, а найменша на аерогідатофіти – 12,5%. За відношенням до світла найбільше спостерігалось тіньовитривалих видів – 68,8%, менше геліофітів – 31,2%.

Серед родин домінували родини Рдесникові та Осокові, які складали відповідно по 8,3% від загальної кількості родин досліджених водних та прибережно-водних рослин, на другому місці стояли родини Гречкові, Губоцвіті, Жабурникові та Ряскові, що становили, відповідно, по 6,2% .

Найменше видове різноманіття виявлено нижче за течією місця скидання води з очисних споруд в Лазарівському мікрорайоні. Показник видового різноманіття становив 31,2% від загальної кількості видів водних та прибережних рослин р. Шостка. Серед водної рослинності домінували кушир занурений та валіснерія спіральна. В оз. Галенкківка та на ділянці річки до місця скидання води з очисних споруд в Лазарівському мікрорайоні зареєстровано найбільший відсоток видів – 75%. Домінуючими водними видами були жабурник звичайний, кушир занурений, елодея канадська, рдесник пронизанолистий та валіснерія спіральна. Латаття біле зустрічалось лише в оз. Галенківка поодинокими особинами. В околицях с. Маково Шосткинського району зустрічалось 62,5% загальної кількості встановлених видів. Досить часто були представлені глечики жовті, латаття біле, жабурник звичайний, та кушир занурений  


 

За результатами вивчення видового складу вищої водної рослинності було визначено сапробність води р. Шостка в межах кожної дослідної ділянки та вирахувано індекс сапробності, що дозволило встановити якість річкової води та ступінь забруднення її органічними речовинами .
За еколого-санітарною класифікацією поверхневих вод суші водосховище в межах с. Маково Шосткинського району, для якого було встановлено індекс сапробності 1,58, належить до β-мезосапробних водойм, клас якості води – помірно забруднена, розряд якості води – достатньо чиста.

В межах оз. Галенківка індекс сапробності зростає до 1,75, що також відповідає β-мезосапробній зоні і має ті ж характеристики, як і попередня ділянка р. Шостка. Нижче за течією місця скидання води з очисних споруд індекс сапробності зріс до 2,02, що відповідає β-мезосапробній зоні, клас якості води – помірно забруднена, розряд чистоти води – слабко забруднена.

Слід відмітити, що інтенсивний розвиток стрілолисту звичайного, куширу зануреного та елодеї канадської у водосховищі в с. Маково та оз. Галенківка свідчить про антропогенний вплив на водну екосистему р. Шостка. Про зростання рівня забрудненості в межах місця скидання вод з очисних споруд вказували бідний видовий склад водної рослинності та наявність рдеснику гребінчастого.

 Практичне використання водно-прибережних рослин
Аїр звичайний – настої та екстракти кореневища вважаються шлунковим, протилихоманним та заспокійливим засобом. Кореневище входить до складу зубних порошків, ефірні масла використовують у парфумерії.
Частуха подорожникова – підземними частинами рослини годується ондатра, насінням – кряква, шилохвістка. Свіже коріння використовується у гомеопатії, а печене – в їжу.
Дягель лікарський – медоносна, ефірно-масляна, пряна та лікарська рослина. Кореневище використовується для виготовлення лікерів, гірких настоянок, цукерок.
Череда трироздільна – використовується як сечогінний та потогінний засіб. Входить до складу чаю, яким лікують золотуху, відвар з листя приймають від кашлю.
Кушир – частини рослини слугують їжею водним гризунам та деяким птахам.
Хвощ болотний – рослина, отруйна для великої рогатої худоби, коней та свиней. З залишків хвощів утворюється один із багатих поживними речовинами (евтрофних) видів торфу.
Сідач конопляний – отруйна рослина. Народний лікарський засіб при лікуванні висипів та водянок.
Ряски – рослини, що очищують стоячі водойми, забезпечують воду киснем. Використовується як цінний корм для свиней, гусей, качок.
М’ята – медоносна ефірно-масляна рослина. Використовується в медицині як болетамувальний засіб, а також в парфумерії та кондитерському виробництві.
Водопериця – стебла та листя використовують для полірування дерева.
Глечики – залишки рослини утворюють складову частину намивних та гіттієвих торфів. Корм для хохулі, бобра, нутрії, видри, кабанів та лосів.
Латаття – залишки рослини утворюють складову частину намивних та гіттієвих торфів. Кореневища використовуються в народній медицині. Становить до 50% корму ондатри.
Очерет звичайний – відіграє велику роль у заболочуванні водойм. Використовують як будівельний матеріал, кореневище вживають в їжу, траву заготовляють на силос. З диких тварин ним годуються ондатра, бобер, нутрія та інші. Утворює евтрофний торф, який іде на підстилку і паливо.
Гірчак перцевий – отруйна лікарська рослина. На вологих місцях засмічує посіви.
Рдесники – під час переробки рослиною розчиненого у воді двовуглекислого кальцію стебла та листя вкривається вапняковою кіркою. Відмираючи і падаючі на дно, сприяє утворенню прісноводного вапняку. Може використовуватись на добриво.
Стрілолист звичайний – підземні частини містять до 35% крохмалю і можуть вживатись в їжу.
Комиш озерний – кореневище вживають в їжу водні гризуни.
Комиш лісний – стебла використовуються для плетіння. Молоді пагони – гарний корм для оленів.
Паслін солодко-гіркий – отруйна та лікарська рослина. Використовують для лікування захворювань шкіри, протиглисний та гомеопатичний засіб.
Рогіз – сприяє швидкому заболочуванню водойм. Пагонами та кореневищами годуються ондатра, бобер, нутрія, кабан. Стебла та листя ідуть на плетіння. З кореневища роблять рогозову муку, з плодиків – целюлозу.

ВИСНОВКИ

1. В результаті дослідження виявлено 48 видів водних та прибережно-водних рослин, які належать до 37 родів, 25 родин. В межах озера Галенківка зареєстровано 36 видів, Маківського водосховища – 30, нижче за течією місця скидання води з очисних споруд – 15.
2. За відношенням до вологи найбільша кількість видів припадає на гігрофіти – 43,8%, на гідатофіти – 25%, на гідрофіти – 18,8%, найменша на аерогідатофіти – 12,5%.
3. За відношенням до світла найбільше спостерігалось тіньовитривалих видів – 68,8%, менше геліофітів – 31,2%.
4. Серед родин домінували Рдесникові та Осокові, які складали відповідно по 8,3% від загальної кількості родин досліджених рослин.
5. Значення індексу сапробності в межах с. Маково Шосткинського району становив 1,58, в межах оз. Галенківка – 1,75, нижче за течією місця скидання води з очисних споруд – 2,02.
6. За еколого-санітарною класифікацією поверхневих вод суші дослідні ділянки р. Шостки належать до β-мезосапробної зони, клас якості води – помірно забруднена. Розряд якості води в Маківському водосховищі та оз. Галенківка характеризувався як достатньо чиста, нижче за течією місця скидання води з очисних споруд – як слабко забруднена.
Категорія: Біоіндикатори | 2012-06-26 Автор: |
Переглядів: 4579 | Рейтинг: Публікація 5.0/5| Оцінили: 6
Всього коментарів: 0
e border="0" width="100%" cellspacing="1" cellpadding="2" class="commTable">
Як Вас звати?*: Email *:
Код *: