В рамках еколого-натуралістичного походу "Біощит" юні натуралісти Шосткинської міської станції юних натуралістів щорічно проводять операцію "Мурашка", головною метою якої є моніторинг гнізд рудих лісових мурашок (Formica rufa), інвентаризація та паспортизація мурашників. До завдань входить також агітаційно-масова і роз’яснювальна робота серед населення, поширення знання з біології мурашок і їх ролі в екосистемах.
При високій густоті розміщення гнізд у лісонасадженнях (5-6 шт. на 1 га) мурашки стримують наростання чисельності шкідливих комах і запобігають виникненню масових спалахів небезпечних шкідників лісу. Крім цього мурашки розпушують і збагачують ґрунт органічними речовинами, поліпшують його водний і повітряний режими. У результаті створюються сприятливі умови для відтворення багатьох деревних і чагарникових порід, розташованих біля мурашника.
Хижі мурашки збирають корм з ранньої весни до пізньої осені. В цей період вони знешкоджують комах не тільки на поверхні ґрунту, а й на стовбурах і гілках дерев.
Говорячи про тривалість життя мурашок, важливо розрізняти два поняття: існування особини і сім'ї. Робітники здебільшого живуть один-два роки, зрідка - до трьох-чотирьох, якщо на своєму повному небезпек життєвому шляху не зустрінуть ворога, дужчого за себе. Самки в гніздах живуть набагато довше – до 15-17 років. В той же час самці гинуть через кілька днів після шлюбного льоту.
Сім'ї мурашок, якщо не руйнувати їхню домівку, можуть жити десятки років. Може дещо змінитись місцезнаходження мурашника, багато разів буде повністю оновлене все населення гнізда, значно збільшаться розміри сім'ї, але гніздо буде жити, ніби стверджуючи могутність життєвих сил природи.
Найбільше мурашники страждають від руйнування людиною, особливо в зонах інтенсивного рекреаційного навантаження, при вирубках лісу та від руйнування дикими кабанами.
Виходячи з вищезазначеного, нами було поставлено за мету провести інвентаризацію та паспортизацію гнізд рудих лісових мурах, що розміщувались у виділі лісового масиву з активним антропогенним навантаженням. В межах даної ділянки розміщені кафе, озеро та житлові будинки. Мурашники на таких територіях найменше захищені, оскільки знаходяться на досить видних місцях і, як наслідок, в більшій мірі можуть підлягати руйнуванню несвідомими громадянами або випадково при перевезенні великими машинами об’ємного вантажу.
Нами було обрано 4 виділ 38 кварталу загальною площею 2,6 га в межах Куйбишевського мікрорайону, вул. Вінниця. Слід відмітити, що даний виділ був обраний невипадково, оскільки він інтенсивно використовуються мешканцями як місце відпочинку, ним пересуваються пішком, на велосипедах, автомобілях.
З метою виявлення та паспортизації гнізд даних комах протягом вересня 2014 року було організовано 2 піших одноденних експедиційних походів. До завдань дослідницької роботи входило: 1. Скласти карту маршрутів; 2. Зробити опис природних умов місця дослідження; 3. Провести вимірювання мурашників за такими параметрами: висота куполу, висота земляного валу, діаметр куполу, діаметр валу; 4. Відмітити розташування гнізд на складеній карті маршрутів; 5. Заповнити анкети з характеристикою кожного гнізда; 6. Проаналізувати отримані дані.
Дослідження проводились у Вінницькому мікрорайоні міста Шостки. В даному районі розміщене штучне озеро, яке прилягає до лісового масиву і є місцем відпочинку для жителів міста, і забудови. Берег озера піщаний і облаштований для відпочинку дерев'яними "парасольками". Також в межах лісового масиву, зокрема дослідного виділу 4, знаходяться приватні житлові будинки, багатоповерхові забудови, кафе та проїзна частина.
Дослідження проводились у 38 кварталі 4 виділі, представленому середньовіковими деревами. Лісоутворюючою рослиною є сосна – домінант деревного ярусу. Зрідка трапляються дуб звичайний та горобина звичайна. З кущів – рідко крушина; у підрості – дуб звичайний, горобина звичайна, сосна звичайна. З трав’янистих рослин переважали представники родини злакових (мітлиця тонка, куничник наземний тощо) та чистотіл. Також зустрічались зарості малини.
Протягом року переважають вітри південно-західного, південно-східного і південного напрямків. У зв’язку з чим вірогідність суховіїв і засух слабкої та середньої інтенсивності досить велика – до 85%. Інтенсивні і дуже інтенсивні засухи бувають один раз у 10-20 років. Потужність снігового покриву – 22 см, час появи – 11 листопада, сходження в лісі – 6 квітня. Промерзання ґрунту в середньому до 32 см, максимально – до 60 см. Відносна вологість повітря – 69%.
Рельєф – слабко хвиляста рівнина без різких підвищень. Висотні відмітки території не перевищують 150-200 м над рівнем моря. Ґрунти – дерново-підзолисті, за ступенем вологості належать до категорії свіжих.
У якості дослідної території був обраний лісовий масив Шосткинського лісового господарства біля штучного озера в Куйбишевському мікрорайоні, а саме 38 квартал 4 виділ. Загальна площа виділу становила 2,6 га. Дослідження проводились на трансекті вздовж ґрунтової дороги довжиною 2 км та шириною 250 м.
В результаті дослідження виявлено 7 мурашників, що є недостатнім для такої великої території лісу. Слід відмітити, що дослідна ділянка є активним місцем відпочинку місцевих жителів, в її межах розміщене штучне озеро з облаштованим пляжем та кафе. Крім того, на даній території розташовані житлові будинки. Мурашники розміщувались на відкритих ділянках, мали низьку потужність, але без ушкоджень. Серед виявлених мурашників лише один мав гарні параметри розвитку: 0,45 м3 об’єм гнізда і 0,7 млн. робітників. Діаметр його купола склав 100 см (мурашник №5).
Гнізда №2 і №7 мали дещо менші показники життєздатності: 0,091 і 0,11 м3 об’єм гнізда та 0,2 і 0,3 млн. робітників. Їх діаметри становили 70-78 см при висоті купола 34-36 см. Інші чотири гнізда мали невисокі показники життєздатності: об’єм гнізда не перевищував 0,1 м3, а кількість робітників – 0,1 млн. Діаметр купола був від 20 до 64 см і в середньому становив 47,3 см. Таким чином, можна зробити висновок про несприятливі умови в межах виділу. Число гнізд на дослідній території було нечисленним, однак їх стан було оцінено як задовільний.
Керівник гуртка Юний зоолог Бадрак О.В.