Шиншил у зоологічній класифікації відносять до ряду гризунів, родини шиншилових, роду шиншил, до якого входять два види шиншил: довгохвоста і короткохвоста.

Це дуже рідкісні звірки. Батьківщина їх – Південна Америка. У природі вони живуть дуже високо в горах у посушливих районах Кордильєрів і Анд Аргентини, Чилі, Болівії та Перу. Який він собою? Дуже красивий звірок: трохи схожий на білочку а трохи на кролика. До речі, виведена порода кролів сірого кольору типу шиншила нічого спільного не має зі справжньою південно – американською шиншилою. Це, так би мотиви, спекуляція на дуже виграшній темі.
 

Довжина тіла шиншили від 22 до 38 см, хвоста – 8 – 15 см, маса тіла дорослої тварини становить 0,5 – 1,0 кг. Очі чорні, великі. Вуха теж великі, як локатори. Довгі і вузькі з кігтиками лапки. Вражає красою волосяний покрив. Він блакитно – сіруватого кольору, дуже густий і шовковисто – м’який на дотик. Незвичайним явищем у поведінці шиншил є те, що на відміну майже від усіх хутрових тварин, при сильному стресі – переляку звірок може частково або навіть повністю скинути з себе свій волосяний покрив. На мордочці шиншили стирчать довгі жорсткі волосини – вібриси – це органи дотику; на череві – грудях видно одну пару сосків, що свідчить про кількість народжуваних самкою малят.

Доглядати за шиншилою не складно. Їх можна утримувати в кімнаті а в теплу пору року – на балконі. Враховуючи, що це досить рухливі тваринки, клітки для них повинні бути високими. Для пари тваринок підійдуть клітки таких розмірів: довжина – 70 – 80 см, ширина – 40 – 50 см, висота 40 – 50 см. В приміщенні, де утримуються тваринки повинно бути свіже повітря, але без протягів, з вологістю 50 – 60%, температура від 5 до 25 С. Не бажане тривале перебування тваринок під прямим сонячним промінням. В раціон харчування шиншил входять: питна свіжа вода,суміш із різних круп, зелена трава, овочі, фрукти, - яблука, сливи, курага, ізюм, горіхи. Дуже корисні плоди шипшини та барбарису. В зимовий період шиншилам дають сіно. Для того, щоб тваринки сточували зуби у клітку кладуть гілки дерев.

Шиншили майже ніколи не кусаються. Це досить спокійні тваринки з врівноваженим темпераментом. Із таких тваринок добре формувати багаторічні пари, коли самка і самець постійно живуть разом і піклуються про своїх малюків.