28.6.2017, 03:50
» » »

Орієнтири розвитку еколого-натуралістичної освіти і виховання

Потенціал юннатівського руху у вихованні підростаючого покоління має стратегічне значення для освіти в інтересах збалансованого розвитку.
Розглядаючи перспективи розвитку еколого-натуралістичної освіти і виховання у регіоні, хотілось би зупинись на таких питаннях:

– формування нових ефективних навчально-виховних моделей позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму:
враховуючи той факт, що Сумщина – регіон, в якому 74,4% території займають сільськогосподарські угіддя і 19% – землі лісового фонду, набувають актуальності питання діяльності аграрних учнівських об’єднань, учнівських лісництв. На сьогодні в області працює 18 дитячих лісництв (2 з них створено впродовж останніх трьох років), їх роботою опікуються базові лісові господарства, обласне управління лісового та мисливського господарства. Діти та учнівська молодь п’ять років поспіль беруть активну участь у Всеукраїнській акції «Майбутнє лісу у твоїх руках», практичним результатом якої є робота юних лісівників з відновлення лісових насаджень.

Ситуація щодо діяльності учнівських виробничих бригад і трудових загонів не відповідає в повній мірі вимогам сьогодення. Переважна їх більшість працює лише у весняно-літній період і в тих начальних закладах, де функціонують НДЗД. Як виняток, систематично діють учнівські ланки та клуб «Аграрник» навчально-виховного аграрного комплексу «Юний господар» Ямпільської районної СЮН. Причин тут декілька: відсутність або недостатня площа НДЗД у закладах; колективні сільськогосподарські об’єднання, які були базовими для роботи учбово-виробничих бригад, у зв’язку з розпаюванням земель розформовані; небажання приватних фермерських господарств співпрацювати з навчальними закладами; недостатня увага з боку профільних державних структур тощо. Вирішенню цих питань сприятиме розроблення і затвердження Міністерством освіти і науки та аграрної політики нового положення про НДЗД та діяльність учбово-виробничих бригад, що знаходиться в процесі розроблення. На часі постало питання про виділення коштів на забезпечення аграрних учнівських об’єднань сільськогосподарською технікою та інвентарем. Принципово важливим є і те, щоб кожен позашкільний навчальний заклад, в якому працюють еколого-натуралістичні об’єднання мав навчально-дослідну земельну ділянку, яка б відповідала вимогам положення та державний акт на землекористування. Згідно статистичних даних такі акти є у 3 позашкільних закладах області еколого-натуралістичного профілю. 

Не варто забувати про те, що сьогоднішні юні фермери, овочівники, тваринники – надійна кадрова зміна в майбутньому. І зовсім неважливо, де живе дитина, у місті чи селі, бо в усі часи існування людства праця на землі була і залишається основною формою діяльності людини.
На сучасному етапі формування нових навчально-виховних моделей з науковим підґрунтям ефективним і перспективним напрямком є впровадження проектної діяльності. Модель проектної діяльності дозволяє дітям та учнівській молоді оволодівати науковими знаннями та практичними навичками в руслі компетентнісного підходу у навчанні. Для прикладу, на базі Шосткинської міської станції юних натуралістів розроблено та реалізується три науково-освітні проекти в галузі дендрології, ботаніки та екології.

– активізація творчої та пізнавальної діяльності вихованців шляхом використання сучасних педагогічних технологій, розвиток юннатівського самоврядування:
Перспективним у цьому плані є робота клубів вихідного дня, родинних клубів. Саме у вихідні дні дитина має вільний час, який у стінах позашкільного закладу вона може використовувати для свого особистісного творчого розвитку. Проблема впровадження в практику діяльності позашкільних навчальних закладів клубних форм роботи, а саме їх нормативно-правове та інструктивно-методичне забезпечення, знаходиться у центрі уваги провідних вітчизняних науково-педагогічних працівників. 

Певний досвід навчально- та дозвілево-творчої діяльності, організації учнівського самоврядування напрацьовано педагогами-позашкільниками в клубах «Ромашка» (Білопільський районний ЦДЮТ), «Захисники зеленої скарбниці», «Неон» (Сумський міський ЦЕНТУМ), «Позашкільник» (Шосткинська міськСЮН), «Білий лебідь» (Лебединський районний БДЮТ), «Ровесник» (Ямпільська районна СЮН), «Зелена федерація» (Конотопська міськСЮН). З метою координації екологічної та природоохоронної роботи серед школярів м. Шостки на станції юних натуралістів створено міжшкільний екологічний парламент з числа представників учнівського самоврядування. Даний орган планує та організовує масові еколого-натуралістичні заходи не лише в окремо взятих школах, але і на рівні міста, що дає можливість залучати більшу кількість дітей до просвітницької та конкретної природоохоронної діяльності.
– забезпечення наступності в організації та змісті роботи гуртків і творчих учнівських об’єднань початкового, основного та вищого освітніх рівнів.

Структурно-функціональне і змістовно-технологічне оновлення еколого-натуралістичної освіти передбачає забезпечення реалізації принципу наступності в навчально-виховній роботі гуртків і творчих об’єднань позашкільних навчальних закладів. На Шосткинській міській станції юннатів працює 32 групи 17 профілів гуртків, з них лише 2 вищого рівня та порівну основного і початкового рівнів. Вихованці гуртків вищого рівня є слухачами Сумського територіального відділення МАН і закономірно те, що ця категорія дітей, як правило, стають студентами вищих навчальних закладів. Такий розподіл творчих учнівських об’єднань за навчальними рівнями простежується і в інших позашкільних навчальних закладах еколого-натуралістичного спрямування. У деяких взагалі відсутні гуртки третього навчального рівня. Причин тому декілька: відсутність начально-виховних програм або неможливість їх реалізації у зв’язку з невідповідністю матеріально-технічної бази програмним вимогам. Щодо першого, то ми здатні самостійно вирішувати це питання і за потребою розробляємо навчально-виховні програми, але щодо другого – власними силами колектив неспроможний підняти матеріально-технічну базу до необхідного рівня.

Входження української освіти у світовий простір дало можливість талановитим дітям долучитися у міжнародних проектах. Слід зазначити, що виконання практичної частини конкурсних робіт у переважній більшості забезпечується за рахунок використання матеріально-технічної бази вищих навчальних закладів. Позитивним моментом є і те, що в ході організації третього оздоровчо-виховного семестру для вихованців позашкілля запроваджує форми змістового дозвілля. Вони направлені на оздоровлення і відпочинок дітей та організацію навчальної, наукової і дослідницької роботи. Яскравим прикладом цьому є функціонування обласного наметового табору «Деснянські зорі» на базі Національного природного парку «Деснянсько-Старогутський». До роботи табору залучаються не тільки педагоги-позашкільники, а й науковці вищих навчальних закладів. На часі постала необхідність проводити цю форму роботи спільно з представниками сусідньої держави Росії, а головне здійснювати обмін делегаціями юннатів.

Забезпечення реалізації принципу наступності в навчально-виховній роботі творчих об’єднань буде неповним без охоплення початкової еколого-натуралістичною освітою й вихованням дітей дошкільного віку. Творчі об’єднання, в яких займаються діти дошкільного віку працюють у Сумському обласному центрі позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю (школа раннього розвитку дитини «Сонечко»), Сумському міському ЦЕНТУМ (школа «Журавлик», гурток «Натуралістична абетка»), на Ямпільській районній СЮН (гуртки «Природознавство для дошкільнят»), у комплексних позашкільних навчальних закладах. Ведеться організаційна робота щодо створення школи раннього розвитку дитини і на базі Шосткинської міської станції юних натуралістів.

Разом з тим, для педагогів-позашкільників залишається актуальними питання щодо поширення мережі шкіл для дітей дошкільного віку, впровадження компетентнісного підходу, розроблення та реалізація багаторічних різнорівневих навчально-виховних програм, модернізації матеріально-технічної бази для проведення пошуково-дослідницької, просвітницької, профорієнтаційної роботи тощо.

Сучасні вимоги суспільства до навчально-розвивальної, виховної, науково-дослідницької та креативної освітньої діяльності спонукають педагогів бути у постійному творчому пошуку, генеруванні ідей постійно підвищувати професійний рівень задля виконання завдань, покликаних покращити якість еколого-натуралістичної освіти.
Сергій Корніенко
Категорія: Екологічне просвітництво | (13.06.2012) Автор: | W
Переглядів: 1851 | Рейтинг: 5.0/5| Оцінили: 1
Имя *:
Email *:
Код *: