23.4.2017, 21:46
» » »

Клімат Полісся поступово змінюється

Глобальне потепління і пов’язані з ним зміни клімату, про які так багато говорили вчені в останні роки, стали більш відчутними. І якщо танення льодовиків Антарктиди майже не зачіпало пересічного жителя України, то довготривалі весняно-осінні посухи і аномально високі температури влітку збентежили значну кількість людей, які своєю діяльністю пов’язані з землеробством. Громадяни спокійно сприймають примхи погоди, яка останнім часом все частіше не відповідає календарним сезонним ознакам, і лише старше покоління людей майже аналітично проводить порівняльну лінію між сьогоденням і тим періодом, коли осінь, зима, весна і літо були з чітко вираженими сезонними ознаками.

Для порівняння слід нагадати, що якихось 25 років тому клімат Полісся характеризувався здебільшого порівняно вологим не спекотним літом і м’якою зимою. Середня температура січня становила мінус 7,5оС, а липня – плюс 19,5оС. Більш сувора і сніжна зима спостерігалась на сході, де і тривалість її була на 20 днів більша, ніж на заході. Абсолютний мінімум температури повітря в даній зоні сягав мінус 36-42оС, а максимум – плюс 38-41оС тепла впродовж декількох зимових і літніх днів. Середня висота снігового покриву на північному сході взимку становила 11-15см, а в сніжні зими – 25-30 см. Найнижчі температури ґрунту на глибині 3 см відмічались в Чернігівській та на півночі Сумської областей і становили мінус 25оС, на решті території до 14-17о морозу. Закінчувались весняні заморозки в цій зоні зазвичай в третій декаді квітня, а осінні наставали в першу чергу на сході – на початку жовтня. Безморозний період тривав в середньому 140-170 днів, а сума активних (вище 100С) температур за цей період складала 24-25оС. Опадів тут випадало в середньому 689мм за рік в тому числі за теплий період 478мм.

То ж аналізуючи приведені показники, можна стверджувати, що вони різняться з метеопоказниками останніх десяти років.


Якщо протягом десятків років відбуваються зміни в стані погоди, то звичайно, змінюється і клімат для певної території земної поверхні. Метеорологи, спостерігаючи за змінами погоди встановили, що нинішнє десятиліття виявилось найтеплішим за останні 100 років. Свідченням цьому є і зміна видового складу рослинності, яка скажімо років 15-25 була практично відсутня, або зустрічалась досить рідко у нас на Поліссі. Так, донедавна в багатьох садах шосткинців були досить рідкісними такі плодові культури, як: алича, черешня, персик, горіх волоський, кизил, столові сорти винограду. То зараз ці рослини стали масово культивуватися садоводами-аматорами. Крім того, виникли передумови для розширення ареалів інших більш теплолюбних, так званих, "південних" рослин. Такий стан зумовлений, в першу чергу, зміною клімату в нашому регіоні. Ми стали спостерігати за тим, що осінь і зима стають більш теплими і вологими, а весна і літо – більш посушливими.

Тож які чинники впливають на кліматичні зміни в цілому? Науковці світу сьогодні багато говорять про глобальне потепління та антропогенний парниковий ефект, який катастрофічно прискорює природні процеси і наближує до планетарних змін. Зараз річна емісія на одну людину в середньому становить біля 4 тон головного "винуватця" парникового ефекту – вуглецю. При цьому слід зазначити, що в таких країнах, як США, Канада, КНР, Росія цей показник перевищує загальносвітові показники. Необмежений ріст виробництва та споживання товарів і послуг, енерговитратна економіка, забруднення довкілля, вирубка лісів є головними причинами зростання антропогенного парникового ефекту. Провідні науковці, що увійшли до складу Міжурядової групи експертів по зміні клімату при ООН вважають, що реальна загроза танення полярних льодовиків, зміна океанічних течій, зміщення кліматичних зон є слідством саме надмірного антропогенного впливу. Тому пов’язують з цими глобальними змінами виникнення цілого ряду явищ, які призводять до значних бід і нещасть для всього людства і природи в цілому.

З метою запобігання стрибкоподібної зміни клімату і пов’язаних з цим катастрофічних явищ, експерти запропонували зменшити щорічні викиди парникових газів до 2 тон на кожного жителя Землі до 2050 р. і 0 до 2100 р. Тому екологи наголошують, що людство має змінити своє відношення до життя та до ієрархії цінностей в ньому. Суспільство і кожен особисто мають усвідомити, що тільки гармонійні відносини людини з природою стануть запорукою безпечного існування людства на Землі сьогодні і в майбутньому.

 

Сергій Корнієнко,
Директор станції юних натуралістів

Грудень 2011 року
Сергій Корніенко
Категорія: Екологічне просвітництво | (10.12.2011) Автор: |
Переглядів: 1980 | Рейтинг: 5.0/5| Оцінили: 8
Ім`я *:
Email *:
Код *: