|
Сучасна екологічна ситуація в Україні, яка постраждала від незбалансованого господарювання, надмірного використання природних ресурсів, потребує екологізації суспільних відносин та перегляду норм природокористування.
В останні десятиріччя широкого розмаху набули тенденції споживацького господарювання, особливості якого визначаються лише економічними інтересами фінансово-промислових олігархічних груп. Це призводить до неухильного погіршення стану довкілля в державі. І як наслідок цього – руйнуються природні ландшафти, вирубаються лісові угіддя, ведеться забудова в заповідних територіях, що обумовлено грубим порушенням природоохоронних законодавчих актів.
Такий стан на тлі економічних кризових явищ, які негативно впливають на соціальне становище пересічних громадян, спонукає їх до проявів лише споживацьких рис людської натури. Як зазначає науковець М.І.Дробноход, усі випадки дисгармонійних відносин суспільства і природи починаються з втрати екологічної культури на рівні особистісних цінностей, яка, в свою чергу, є мірою моральної зрілості людини. Адже будь-яке суспільство будує своє життя відповідно до цінностей, які сповідує і сприймає, в які вірить.
Тому важливе значення в сучасних умовах відводиться екологічній освіті підростаючого покоління, яка має спрямовуватись на підготовку молоді до життя в умовах загострення проблем довкілля, і в той же час має надавати їй відповідні біологічні та природоохоронні знання для збереження навколишнього середовища. Опанувати ці знання та вдосконалювати практичні навички в позашкільному еколого-натуралістичному закладі учнівській молоді сприяє творчий процес, що відбувається в ході організації дослідницької та експериментальної роботи. Як відомо, дослідницька робота учнів, вихованців гуртків є ефективним методом поєднання навчання в школі з практикою, усвідомлення значення наукових досліджень для них самих і для суспільства в цілому.
Саме тому на Шосткинській міській станції юних натуралістів в навчальний процес запроваджено ряд довготермінових еколого-біологічних науково-освітніх проектів, в межах яких педагоги застосовують засади дослідницько-експериментальної роботи в гуртках основного і вищого рівнів "Географія рослин", "Еколог", "Юні знавці лікарських рослин" та "Світ рослин". Одним із таких проектів, що тісно пов'язаний з екологічною проблемою – станом деградації сучасного рослинного покрову, є проект "Введення в культуру на НДЗД рідкісних і зникаючих лікарських трав’янистих рослин північної частини Сумщини".
Популяції дикорослих лікарських рослин в природному середовищі найбільше зазнають ушкоджень з боку населення, яке займається заготівлею лікарської сировини. Таким чином, з природних популяцій вилучається більше рослин, ніж їх може відтворитись, а це призводить до їх зникнення.
Керуючись екологічними природоохоронними принципами, педагоги Шосткинської міської станції юних натуралістів та їх вихованці поставили собі за мету зберігати зникаючі види рослин шляхом введення останніх в культуру на навчально-дослідній земельній ділянці. Практичній дослідницькій роботі передує теоретична підготовка учасників проекту, яка спрямована на вивчення біологічних особливостей лікарських дикорослих рослин, їх акліматизації, агротехніки вирощування і розведення. Під час проведення дослідів вихованці виконують досить велику кількість різноманітних операцій починаючи з відбору зразків обраних видів дикорослих рослин, їх перенесення на ділянку, створення належних агробіологічних, наближених до природних, умов вирощування; подальший догляд за їх адаптацією і розвитком. Юннати виконують різні варіанти експериментів щодо розведення введених у культуру рослин. Майже кожний поставлений дослід чи експеримент має свої певні особливості. Тому ведення щоденників і накопичення інформації з зафіксованими показниками дозволяє здійснювати належний аналіз і робити висновки на основі отриманих результатів.
Після акліматизації перенесених рослин починається новий етап дослідництва з їх розведення різними способами. У подальшому на ділянках створюється база садивного матеріалу рослин, ведеться заготівля лікарської сировини і насіння.
Такі практичні заходи дають змогу задовольняти потреби у лікарських рослинах, не завдаючи шкоди біологічному різноманіттю у природних біомах. Місцевому населенню надається методична інформація про вирощування цілющих рослин і пропонується садивний матеріал чи насіння. За останні п’ять років юннатами у відділку лікарських рослин НДЗД введено в культуру та успішно культивується понад 20 видів дикорослих лікарських рослин, які все рідше зустрічаються в природному середовищі на території Шосткинського району. Це такі цілющі рослини, як: перстач білий (п’ятипал), герань кров’яно-червона, парило звичайне, родовик лікарський, буквиця лікарська, материнка, первоцвіт весняний, медунка лікарська, перстач прямостоячий (калган), оман високий, синюха блакитна тощо. В ході проведення експедиційних походів в рамках проекту вихованці гуртків не тільки вивчають стан ареалів поширення лікарських рослин, відбирають зразки для введення в культуру, а й висаджують вирощенні власними руками рослини в природному середовищі для подальшого відтворення їх популяцій.
Тож застосування таких методів в еколого-натуралістичній освіті надає можливість здійснювати інтеграцію науково-дослідницької і експериментальної роботи в екологічне виховання особистості. Це дозволяє керівникам гуртків спрямовувати навчально-виховний процес на більш результативний якісніший рівень.
Література
- Основи еколого-натуралістичної освіти. Науково-методичний посібник. – Київ, 2005.
- Розвиток творчих здібностей дітей та учнівської молоді в процесі пошуково-дослідницької діяльності в позашкільному навчально-виховному просторі: компетентністний підхід, еколого-натуралістичний аспект. Методичний посібник. – Суми: "Університетська книга", 2010.
- В.П. Кучерявий. Екологія. – Львів: Видавництво "Світ", 2001
- Д.В. Семенов «Г.Н. Котуков. Культивовані та дикорослі лікарські рослини. Довідник. – К.: "Наукова думка", 1974.
С.В.Корнієнко,
директор Шосткинської міської станції юних натуралістів.
|
