Хід заходу

Ведуча:  Добрий вечір, дорогі друзі! Ми раді Вас вітати на святі щастя, радості і завзяття, святі юності і кохання, вогню, води і купання, на святі Івана – Купала.

Колись, після весняних співів, святкування Зеленої неділі, проводів у жито русалок молодь у селі готувалася до чудового свята літнього сонцестояння – Івана – Купала. Це була якраз середина літа, коли сонце стоїть найвище, а квіти, трави, дерева буяють у зелені, набравшись цілющої сили…

Звідки походить назва Івана – Купала? Можливо, і від того, що в давнину у слов'ян була прекрасна богиня літнього сонцестояння, сонця й води Купала.

Літні люди говорять, що в день свята потрібно раненько встати, бо сонце буде купатися. Тільки встати треба дуже рано, щоб побачити схід сонця. Як воно зійде, до нього хмарка маленька підпливає, і сонце в хмару пірнає, купається і всяким – зеленим, червоним, голубим, рожевим, жовтим – кольором переливається.

А що ж колись означав сам купальський обряд?

У день літнього сонцестояння – найкоротша ніч. Після нього природа і сонце ніби починають повільно слабнути. Наближається осінь. Природі необхідно було допомогти здолати холод, зиму, смерть. Смерть природи древні люди уявляли як солом'яну ляльку, одягнуту в жіночий одяг. Її робили дівчата та хлопці, водили кругом неї хороводи, потім оплакували і розкривали або топили її, чи спалювали.

Смерть-зиму палили на весні, а влітку всі народи Європи називали її Мареною, Мореною або Мариною. Це дуже давній обряд. Скоро солом'яне опудало замінили на гарно вбраним стрічками деревом, яке люди називали Мариною або Маринонькою. Навколо дерева водили хороводи, відбувалися інші обряди.

Вшанування літнього сонця відбувається тільки біля води і обов’язково з вогнищем. Таким чином віддається шана двом життєносним силам – живій воді і світлоносному сонцю…

Гурт хлопців: Агов, дівчата! Гайда з нами на поляну!

1 хлопець: Сьогодні Купала – срібна роса впала.

2 хлопець: Та на наш барвінок зелений.

3 хлопець: Ясно красно стало, так як на Купало.

1 хлопець: Щоб сьогодні Купало наше запалало!

Дівчата: Стороною та на наше маєво клечане.

2 дівчина: Щоб наше Купало

                  Та ще краще стало!

2 хлопець: Пане господарю!

                   Гей ворота відчиняйте,

                   Купалочку привітайте!

3 дівчина: В нас Купало солом'яне,

                  Живицею просмолене,

                   Буде жаром променіти –

                   Чим же будемо гасити?

1 дівчина: Будемо решетом возити,

                  Будемо глечиком носити,

                  Щоб Купало погасити.

(Хлопці ставлять солом'яне опудало прикрашене квітами, дівчата пританцьовують навколо нього)

1 хлопець: А де ж ваша Марена?

2 хлопець: А може Купай лиця?

3 хлопець: Тоді вже Марена-Купайлиця?

1 хлопець: Вже час свято починати, а ви не квапитесь!

1 дівчина: А у нас все гаразд.

І Маряночка, як та квіточка,

Не крива, квітуча.

Чекає не дочекається,

Коли її Купало покличе.

(Виносять дівчата опудало Марени ставлять біля Купала)

2 хлопець: Та це ж справжня Купайлиця.

Кругом неї тільки танки водити

Та пісні співати.

(Звучить мелодія "Ой, на Івана та й на Купала"

 водять хоровод навколо них)

Дівчина: Наталко! Чому сумуєш? Час вінки плести!

Танець

(Підходять дівчата і в руках несуть квіти)

Дівчина: А ось і дівчата набрали квіточок.

Дівчина: Піду я у садочок, нарву я квіточок.

                 Нарву квіточок, сплету віночок.

Дівчина: Тут і ромашка, і чебрець, рута - м’ята духмяна і гіркий полин,   перестріч… Ох і віночки будуть!

Дівчина: Заплету віночок.

                Заплету шовковий.

                На щастя, на долю,

                На чорнії брови.

Тим часом хлопці домовляються, як їм викрасти Купайлицю - Марену і віднести до води. Дівчата помічають і прибігають до Марени, стають щільним колом. Дівчата захищають опудало.

Дівчина: Ідіть до свого Івана – Купайла, а нашої Марени не займайте!

Хлопці: Будемо і Купало качати і вашу Марену брати.

(Обливаються водою)

2 хлопець: Ваша Курай лиця навколо славиться. Ми це добре знаємо і її не полишаємо. А покладемо у воду на ще кращу вроду.

(Хлопці несуть Марену топити до річки, пускати вінки )

Біля Купала

Дівчата: Купало, Купало,

                Де ти зимувало?

Хлопці: Зимувало в лісі,

               Ночувало в стрісі,

               Зимувало в пір'ячку,

               Літувало в гіллячку!

Дівчата: Ой, сьогодні Купайло,

                А завтра Іван,

                Купало парубочків та й яр.

                Кидало, літало, хитало,

                Та дівчатам Купайло справляло.

Хлопці: Купався Іван та в воду упав,

               Купала та Івана,

               На березі сушився,

               До Мареночки просився,

               Купала на Йвана!

Дівчата: Вже час настав і купальське вогнище розпалити.

1 дівчина: А де ж ми вогню візьмемо для багаття?

1 хлопець: А ми попросимо у діда Панаса.

 2 дівчина: Дідусю позичте нам вогню для вогнища.

(Дід Панас зупиняється біля багаття і починає своє чаклування, кидаючи у вогонь гілля, примовляє, курить на юнаків та дівчат пахучим зіллям)

Дід Панас: Щоб поганця спалило,

                   Молодого тіла не в'ялило,

                   Віку не укорочало,

                   Ось тобі плакун і полин,

                   Згинь, нечисте, згинь!..     

(Раптом шум, гуркіт і вибігають нечисті сили І відьми, і чорти, перелесники, мавки, русалки та інші. Нечиста сила тягне хлопців та дівчат в ліс, хилить до дурману-трави, страхітливо гукає і регоче)

Дівчата: Ой, дідусю, що нам робити!

Хлопці: Які слова нам треба говорити, щоб ту нечисть прогнати і багаття наше зберегти?

Дід Панас: Повторюйте за мною:

                   "Пробудися сила могутня,

                   Що досі в глибинах закута.

                   Пробудися і в пісні, і в слові,

                   Пробудися в щирій любові.

                   Хай палає невгасно ця ватра,

                   Без вогню ж бо нічого не варте.

                   Згинь, нечиста, згинь!

                   Цур тобі, або пек!"

(Все затихає, вогонь розгоряється, нечисть зникає)

2 хлопець: Палай красно, світи ясно,

Всі: Вогню наш!

3 хлопець: Гори, гори не згасай,

                    Від усього злого землю очищай!

Всі: Гори, наш купальський вогонь!

1 хлопець: А тепер всі будемо через вогонь стрибати!

2 хлопець: Небагато нас і немало,

                    Загорілося Купало,

                    Загорілося Купало,

                    Щоб козацтво пострибало!

Ведуча: Люди вірили, що вогонь очищає душу від усього злого, недоброго і наділяє її силою і здоров'ям.

    Догорало вогнище. Свято Івана-Купала підходить до кінця.

              Сходилося Купало із долу до долу,

              Час і нам, діточки додому, додому.

              Щоб душі ваші були чистими, добрими,

              І росли ви здоровими, давайте тричи

              Перестрибнемо через вогнище.

Наше свято закінчується, нехай воно стане для нас жаданим, традиційним.