Мета: розширити та поглибити знання дітей про птахів, яких можна утримувати в куточку живої природи, ознайомити дітей з особливостями утримання та догляду за деякими видами птахів в куточку живої природи; розвивати вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки; розвивати навички роботи в групі; привчати до логічного мислення; виховувати відповідальне ставлення до тварин.

Тип заняття: комбіноване.
Методи і прийоми: бесіда, розповідь, аналіз, демонстрація, показ.
Обладнання: заготовлений корм для годівлі птахів, малюнки, ілюстрації.

Хід заняття
I. Організаційний момент, створення психологічного настрою
II. Актуалізація опорних знань та мотивація вивчення нового матеріалу
 Скажіть, яких тварин можна утримувати в куточку живої природи? (Діти називають).
 А чи є серед цих тварин птахи, яких можна утримувати в куточку живої природи?
 А чи знаєте ви яких ще птахів можна утримувати в куточку живої природи?
 Чи знайомі ви з особливостями утримання та догляду за птахами у куточку живої природи?
ІІІ. Оголошення теми і мети заняття
– Отже, ми з вами сьогодні познайомимось з птахами, яких можна утримувати в куточку живої природи, а також познайомимось з особливостями утримання та догляду за ними як в умовах зоолабораторії, так і вдома.

IV. Вивчення нового матеріалу
1. Розповідь вчителя.
Мабуть кожен з вас мріяв завести в себе вдома яку-небудь пташку, наприклад: папугу, канарку, амадіну чи звичайного снігура. Та перед тим, як зробити свій вибір, треба більш детальніше ознайомитися з тими видами птахів, яких можна утримувати в куточку живої природи, а також познайомимось з особливостями утримання та догляду за ними як в умовах зоолабораторії, так і вдома.

Рухливість птахів, їхнє яскраве привабливе забарвлення, цікава поведінка, спів – усе це зумовлює великий інтерес до утримання птахів у куточку живої природи і виховання дбайливого ставлення до них, відповідальності за життя живої істоти. У куточку живої природи можна утримувати тих птахів, які добре розмножуються в умовах неволі, – хвилястих папуг, канарок, корел та нерозлучників.

Утримання хвилястих папуг. Щоб папуга легше звикав до неволі, краще брати в куточок живої природи молодого птаха. Здоровий птах має гладке оперення і дзьоб, ціле махове і хвостове пір'я. Для утримання папуг використовують клітки, виготовлені з металевого дроту. Найкраще підходить клітка таких розмірів, см: довжина – 60, висота – 50, ширина – 30-35.

Клітку з хвилястими папугами встановлюють у світлому місці, але не на сонці і не на протягу. Якщо в зоолабораторії є умови для влаштування вольєра, це сприятиме поліпшенню умов утримання птаха. Надзвичайно добре впливає на здоров'я папуг утримання їх влітку у відкритих вольєрах на повітрі.

Корм для хвилястих папуг повинен складатися з чотирьох компонентів: зернового, м'якого, вітамінного, або зеленого, і мінерального. Зерновий корм – основний для птахів. Він складається з жовтого або білого проса, канаркового насіння з невеликою добавкою вівса і вівсянки та соняшнику. Відсутність проса в раціоні птахів викликає у них шлунково-кишкові захворювання. Корисно давати птахам колоски вівса молочно-воскової стиглості. До м'яких кормів належать білий хліб, сухарі, сир, яйця, страви з картоплі, пудинги. Забороняється давати папугам м'ясні продукти, тваринний жир, шоколад. Вітамінний, або зелений, корм складається з листків салату, редису, буряка, капусти, моркви, конюшини, подорожника. Не можна давати мокру зелень, оскільки вона викликає пронос. Корисні свіжі гілки верби, вишні, яблуні, берези тощо. Потрібно давати папугам кусочки яблук, груш, кавунів, динь. Мінеральний корм завжди повинен бути у клітці. Він складається з крупного річкового піску, товченої яєчної шкаралупи від сирих яєць, товченої шкільної крейди, кухонної солі, цукрового піску, подрібненого деревного вугілля. Все це потрібно міняти через 10 днів, в міру забруднення. Добова норма зернового корму — столова ложка, м'якого — одна чайна ложка на птаха. Вітамінний корм дають у необмеженій кількості. Воду птахам дають сиру, кімнатної температури, міняють її щодня.

Також крім папуг у куточку живої природи можна утримувати і канарок. Канарки належать до ряду горобиних. Для утримання канарки потрібна клітка розміром 40 х 20 см. Розміщувати її треба у світлих місцях кімнати, але не на протягу і не на сонці. Як і у папуг, корм канарки складається з зернового, м'якого, вітамінного, або зеленого, і мінерального.

Основним кормом є зерновий, який складається з суміші різного насіння (дрібне біле просо – 3 частини, канаркове насіння – 2 частини, вівсяна крупа, суріпка, рапс, льон по 1 частині, салат – 7 г). З задоволенням канарки поїдають насіння різних польових, лучних трав. На день дають по 1-2 чайні ложки на пташку. З м'якого корму канарки споживають яйце, білий хліб, змочений у молоці, каші.

Мінеральний корм дають такий, як і папугам. Якщо утримується пара канарок, навесні вони можуть утворити пару і виводити пташенят. Для цього треба повісити гніздо і покласти в клітку будівельний матеріал для гнізда: кусочки бавовняних ниток 6 см завдовжки, м'яку траву, сухий мох, дрібне пір'я. Не можна давати птахам вату, клоччя, оскільки вони можуть зачепитися за тонкі волокна і потягнути за собою гніздо з яйцями і пташенятами.

Також одними з найпоширеніших видів птахів, яких можна утримувати в куточку живої природи, є корели і нерозлучники. Умови їх утримання дещо відрізняються від умов утримання хвилястих папуг. Для корел слід вибирати клітку більших розмірів, раціон харчування їх майже не відрізняється від раціону харчування хвилястих папуг. Також слід пам’ятати, що цих папуг можна легко утримувати в одному вольєрі.
Правильне утримання птахів у неволі складається з трьох основних умов:
 влаштування клітки;
 складання раціону, близького до живлення на волі;
 догляд, що забезпечує збереження здоров'я.
Кожна клітка повинна мати подвійне дно (зовнішнє нерухоме і внутрішнє висувне) і бортики, які запобігають засміченню кімнати. Годівничка повинна обов'язково висуватися, щоб було зручно насипати в неї корм і чистити її. У клітці укріплюються дерев'яні жердочки різного діаметру (10-15 мм). Їх потрібно розташувати так, щоб птахи не забруднювали своїми екскрементами годівницю і поїлку. Поїлка повинна бути достатньо широкою і стійкою. Для купання птахам ставлять ванночку з водою, яку прибирають після того, як пташка викупалася.

Чистота – основна умова успішного догляду за птахами. Існує два способи утримання настилу у клітці: посипати його піском або класти на нього папір. Міняти пісок треба влітку 2 рази на тиждень, а взимку 1 раз на тиждень, папір треба міняти щодня.

Птахи не бояться шуму, але бояться різких рухів. Тому слід привчити дітей підходити до клітки спокійно, рухатися плавно, неквапливо. Не можна брати птахів у руки, крім того випадку, коли це буде конче потрібно. Здійснюючи один раз на місяць генеральне прибирання кліток, птахів переводять у нове приміщення, щільно поєднавши відкриті дверцята обох кліток. Виконання всіх цих вимог дає гарантію хорошого здоров'я пташок.

2. Робота в куточку живої природи.
– Скажіть, а які птахи мешкають у нашій зоолабораторії? (Хвилясті папуги, нерозлучники, корели, канарки, амадіни).
А зараз ми пройдемо до нашої зоолабораторії і спробуємо погодувати наших птахів, які там мешкають, а також спробуємо почистити клітки, в яких вони мешкають. (Діти здійснюють годівлю птахів заздалегідь заготовленим кормом, також чистять клітки під наглядом керівника гуртка).

V. Підведення підсумків заняття.

  Яку тему ми вивчали на сьогоднішньому занятті?
 Яких птахів можна утримувати в куточку живої природи?
 Які умови утримання цих птахів?
 Які види птахів мешкають в нашій зоолабораторії?
 Чи хотіли б ви мати птаха у себе вдома?

Молисс С.А. Книга для чтения по зоологи. – М.: Просвещение, 1981. – 224 с.

Богданова І.Б. Черепахи: сухопутные и красноухие. Содержание – уход – кормление – разведение. – Х., 1998. – 32 с.

Жизнь животных: в 7 т. Гл. ред. В. Е. Соколов. – Т. 5 : Земноводные. – М.: Просвещение, 1985. – 399 с.