26.5.2017, 03:38

З досвіду організації експериментально-дослідницької роботи гуртків ботанічного профілю

Досить цікавий досвід роботи має об'єднання ботанічного профілю, що включає гуртки основного рівня «Юні знавці лікарських рослин» і вищого рівня «Основи біології». Керівники гуртків, керуючись принципом поступовості, розширюють та поглиблюють теоретичні знання з ботаніки у дітей середнього шкільного віку та підводить до самостійної експериментально-дослідницької роботи дітей старшого шкільного віку. Теоретичні знання вихованців закріплюються в процесі практичної роботи, а з часом в процесі виконання науково-дослідницьких робіт. Одним з цікавих і розроблених напрямів діяльності на Шосткинській міській станції юних натуралістів є робота по вивченню, вирощуванню і розведенню рослин радіопротекторної дії,  започаткованої ще у 1993 році. Нині у відділку лікарських рослин навчально-дослідної земельної ділянки зростають понад 40 видів трав'янистих рослин-радіопротекторів. Серед них інтродукованих 14 видів, введених в культуру 20 видів, дикорослих, що вводяться в культуру, понад 10 видів.

Ця робота здійснюється за двома напрямами: теоретичним і практичним. Теоретичний напрям передусім має на меті вивчення цікавої і пізнавальної інформації та накопичення науково-методичних рекомендацій з даної тематики. Вихованцям і учням пропонується написання дослідницьких робіт з використанням наукових джерел за такими темами: «Біологічно активні речовини, що містяться в рослинах-радіопротекторах»; «Використання рослинних препаратів для підвищення імунітету людини»; «Наукові дослідження з ефективного використання рослин-радіопротекторів»; «Опис фармацевтичних рецептів і зборів з рослин-радіопротекторів, ліцензованих Міністерством охорони здоров'я»; «Складання рецептів та зборів з сировини лікарських рослин-радіопротекторів фітотерапевтами та науковцями»; «Добір компонентів сировини лікарських рослин-радіопротекторів для складання фіточаїв»; «Правила збору лікарської сировини з рослин радіопротекторної дії».

Практичний напрям передбачає запровадження експериментів по введенню в культуру, інтродукції та акліматизації певних видів рослин, а також закладання короткотривалих і довготривалих дослідів по вирощуванню і розведенню рослин радіопротекторної дії на навчально-дослідній земельній ділянці. При написанні дослідницьких робіт вихованці використовують дані, які були отримані в ході поставлених експериментів і внесені до щоденників. Цьому передує практична робота на навчально-дослідній ділянці, догляд за рослинами та фенологічні спостереження за ними. Найбільш поширеними темами експериментальних дослідів є: «Насіннєве розмноження однорічних і багаторічних рослин-радіопротекторів за двома періодами посіву: під зиму та весняний»; «Переваги штучної і природної стратифікації насіння рослин-радіопротекторів»; «Сезонні зміни розвитку інтродукованих рослин-радіопротекторів»; «Акліматизація дикорослих видів рослин-радіопротекторів на навчально-дослідній земельній ділянці»; «Способи вегетативного розмноження багаторічних трав'янистих рослин радіопротекторної дії»; «Вплив мульчування міжрядь органічними рештками рослин на розвиток та дозрівання наземної та підземної частини лікарських рослин-радіопротекторів».

Надзвичайно цікавою формою при організації і проведенні дослідницької роботи з рослинами-радіопротекторами є фенологічні спостереження за рослинами, що завезені з інших кліматичних зон. Це дає можливість відслідковувати, як на їх ріст і розвиток впливають кліматичні чинники, зокрема температурний режим. Так, наприклад, закладений експериментальний дослід з вирощування лаванди колоскової, чи гірської, яка є інтродуцентом і в природних умовах зростає в субтропічному кліматі в Середземномор'ї і у нас на південному узбережжі Кримського півострова. В ході такого експерименту вихованці мають можливість набути практичні навички з правил посадки цієї рослини, догляду, її акліматизації та заходами захисту, що здійснюються напередодні зими. Весняне обстеження-моніторинг рослин, які перезимували, розвиває у вихованців їх аналітичні та розумові здібності. Діти аналізують, як сезонні кліматичні умови впливають на рослини і їх весняний вегетативний розвиток.

 Значна робота здійснюється вихованцями під час проведення довготривалих експериментальних дослідів по введенню в культуру дикорослих рослин-радіопротекторів на навчально-дослідну земельну ділянку. З метою реалізації цих дослідів організовуються пошуково-експедиційні походи до різноманітних природних об’єктів: лісових масивів, луків, прибережних смуг тощо. Як правило, ці заходи відбуваються в квітні-травні та у вересні-жовтні, а під час літніх канікул вже стало традицією проводити в червні-липні три- – п’ятиденні експедиції. До завдань експедицій входить обстеження території на предмет вивчення видового складу дикорослих цілющих рослин, їх умов зростання та ґрунтів, на яких вони зростають. Окремі екземпляри обраних видів рослин викопуються з подальшим висадженням на навчально-дослідній земельній ділянці у відділку лікарських рослин з врахуванням їх особливостей зростання в природних умовах.

В нашій зоні Полісся існує чимала кількість дикорослих цілющих рослин, в тому числі і рослин радіопротекторної дії, але їх кількість і видовий склад в природі зменшується. Тому доцільно такі рослини вводити в культуру і вирощувати на ділянках. Серед цінних рослин, які юннати досить успішно вводять в культуру є: буквиця лікарська, герань кров'яно-червона, перстач прямостоячий, перстач білий, первоцвіт весняний, парило звичайне, родовик лікарський та інші. За наслідками дослідів оформлюються звіти, які ілюстровані малюнками, фотографіями, таблицями та гербарними зразками.

Юним дослідникам рослин-радіопротекторів вдалося також скласти рецепт фіточаю з радіопротекторними властивостями, який названо «чорнобильським чаєм». Науковий керівник з даного напрямку роботи Г.К. Смик – доктор біологічних наук, який тривалий час був провідним спеціалістом відділку трав'янистих лікарських рослин Ботанічного саду ім. О.В. Фоміна Національного університету ім. Т. Шевченка, затвердив запропонований юннатами склад з 10 розповсюджених видів рослин-радіопротекторів, що входили до збору, замінивши полин гіркий на полин звичайний (чорнобиль).  Відтоді цей чай рекомендовано вживати як профілактичний напій людям, які проживають в зонах підвищеної радіоактивної активності.